Кіровоградська область. Книга 5 / Алфавитный список / стр. 4

Бакулевич Люціан Павлович

1898 р.н., с.Дуб Томашівського повіту Люблінської губернії (Польща), поляк, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, листоноша поштового відділення №5. Заарештований 20.07.1938 Кіровським МВ НКВС (член антирадянської організації, шкідництво в сфері зв’язку). Засуджений 29.09.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 19.10.1938. Реабілітований 29.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10720)

Кіровоградська область. Книга 5

Балаш Петро Самсонович (Семенович)

1871 р.н., с.Глинськ, українець, освіта початкова, хлібороб-середняк. Заарештований 28.11.1932 Кременчуцьким ДПУ (“колишній церковний староста, вів антирадянську агітацію проти колгоспів, член контрреволюційної організації” – див. Харитон Балаш). Засуджений 17.02.1933 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 24.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11992)

Кіровоградська область. Книга 5

Балаш Харитон Федосійович

1897 р.н., с.Глинськ, українець, освіта 4 класи, хлібороб-середняк. Заарештований 28.11.1932 Кременчуцьким ДПУ (“колишній член центральної ради п’ятидесятників; антирадянська агітація, член контрреволюційної організації: “в кінці листопада 1932 року у Глинську ліквідоване контрреволюційне угруповання, очолюване священиком тихонівської орієнтації Павлом Капітоновим, яке складалось із керівників верхівки церковного активу довколишніх сіл; засновано організацію іще в 1928 році після зустрічі Капітонова із священиком Федором Курдиковським, засуджений у 1931 році, та вчителькою Чернецькою: “Вони запропонували мені вступити в їхню організацію, яка боролась за визволення України від гніту більшовиків-комуністів”; основна мета організації: остаточно розвалити колгосп, не дати державі хліба і підготувати село до збройного повстання проти радянської влади, про що не раз ішлося на зібраннях, говорилось також, що треба діяльність поширювати й на сусідні села Григорівку, Аврахівку та інші”).

Кіровоградська область. Книга 5

Баленко Василь Прокопович

1870 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, неписьменний, хлібороб-одноосібник. Заарештований 14.09.1929 Кременчуцьким окружним відділом ДПУ (“антирадянська діяльність проти колгоспного будівництва на селі: у жовтні 1928 року біля свого вітряка повісив намальовану сином Павлом карикатуру, якою висміювалось розпорядження влади про хлібоздачу” – див. Тиміш Залоїло). Засуджений 13.01.1930 трійкою при колегії ОДПУ до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11561)

Кіровоградська область. Книга 5

Баленко Михайло Андрійович

1902 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, освіта початкова, проживав у смт Новопилипівка (нині приєднане до м.Олександрія), шляховий майстер Байдаківського кар’єру. Заарештований 30.01.1945 Олександрійським РВ НКДБ (як завербований агент німецької контррозвідки). Засуджений 27.03.1945 військовим трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 15.09.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13560)

Кіровоградська область. Книга 5

Баленко Федот Прокопович

1887 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, неписьменний, хлібороб, без певних занять. У 1930 році розкуркулений. Заарештований 9.01.1933 Новогеоргіївським РВ ДПУ (агітація проти колективізації, проведення хлібозаготівельних робіт). Засуджений 9.02.1933 особливою нарадою ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітований 31.01.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 7171)

Кіровоградська область. Книга 5

Балимов Карпо Прокопович

1890 р.н., с.Глинськ, українець, освіта початкова, секретар Глинської сільради. Заарештований 7.03.1933 Новогеоргіївським РВ ДПУ (контрреволюційна діяльність, спрямована проти заходів радянської влади та партії). Новогеоргіївським дільничним прокурором 13.06.1933 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 4371)

Кіровоградська область. Книга 5

Баличов Микола Миколайович

1881 р.н., м.Акерман, Румунія (нині Білгород-Дністровський Одеської області), росіянин, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, працював на кінній базі. Заарештований 17.08.1936 Кіровським міськвідділом ДПУ (“служба в денікінській контррозвідці”). Верховною спецколегією Одеського облсуду 16.02.1937 виправданий. Вдруге заарештований на посаді інспектора контори “Облзаготкінь” 14.03.1938 Кіровським МВ НКВС (“колишній денікінський контррозвідник, член контрреволюційної офіцерської організації”). Засуджений 13.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 19.06.1938. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 491, 9739)

Кіровоградська область. Книга 5

Балковий Петро Калинович

1903 р.н., с.Табурище (приєднане до м.Світловодськ), українець, освіта початкова, каменотес гранітного кар’єру. Заарештований 18.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“син куркуля; член повстанської контрреволюційної організації” – див. Харламп Бабич). Засуджений 5.04.1938 трійкою УНКВС Полтавської області до розстрілу, вирок виконано 29.05.1938. Реабілітований 14.06.1956 Кіровоградським облсудом. (П – 3557)

Кіровоградська область. Книга 5

Бантиш Євген Олександрович

1894 р.н., м.Кишинів (Молдова), росіянин, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, секретар спецконтори “Обловочі”. У 1931 році був заарештований у підозрі членства в військовій контрреволюційній організації, звільнений у 1932 році; у 1932-ому за “розкрадання соціалістичної власності” був засуджений до 10 років неволі, покарання відбував у Дмитрівських таборах. Втретє заарештований 28.07.1937 Кіровським МВ НКВС (“батько – дворянин, підполковник царської армії, який помер у 1914 році; брат дружини Воробйов – денікінець, який емігрував у Париж; Бантиш у 1919-21 роках служив у Червоній армії, у 1928-му був завербований у військову офіцерську організацію, яка метою ставила повалення радвлади збройним шляхом; систематично серед робітників провадить контрреволюційну агітацію, компрометуючи партію й уряд”). Засуджений 2.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 19.11.1937. Реабілітований 29.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10755)

Кіровоградська область. Книга 5

Банцер Микола Якович

1913 р.н., м.Сморгонь Гродненської області (Білорусь), росіянин, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, технік-машинобудівник. Заарештований 4.03.1946 УНКДБ Кіровоградської області (“співпраця з німецькою окупаційною владою: працював під час війни директором шкіряного заводу, відновив його діяльність протягом місяця, щомісяця випускав 1500 шкір, які відправлялись у Німеччину; змушував робітників старанно працювати, навіть хворих, відправляв робітників на роботи в Німеччину, вихваляючи тамтешнє життя; перед приходом Червоної армії добровільно виїхав у Німеччину”). Засуджений 15.05.1946 Кіровоградським облсудом на 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 14.10.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12792)

Кіровоградська область. Книга 5

Баранець Данило Андрійович

1881 р.н., с.Табурище Новогеоргіївського району (нині у складі м.Світловодська), українець, освіта початкова, проживав на хуторі П’ятомиколаївка Петрівської сільради Онуфріївського району, хлібороб. Кременчуцьким окружним судом 9.12.1929 за невиконання плану хлібоздачі, приховування зерна (в землі виявлено закопаними 16 пудів хліба) був засуджений до 1 року неволі з конфіскацією майна. Вдруге заарештований 14.10.1930 Онуфріївським РВ ДПУ (антирадянська агітація: “відбуваючи перше покарання у 3-ій будколонії Дніпропетровська, був відпущений на 3 дні додому і в селі 2.10.1930 при процедурі описування майна куркуля Васильєва Баранець зібрав довкруг селян і казав: “Незабаром радянську владу витурять, тому комуністи квапляться забрати й вивезти хліб, а селян тим часом заганяють у сози, щоб пошвидше надягнути на них ярмо”). Засуджений 7.12.1930 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у концтаборі. Звільнений достроково 22.02.1933 із Соловецьких таборів і 3.03.1933...

Кіровоградська область. Книга 5

Баранець Спиридон Андрійович

1876 р.н., с.Табурище, українець, освіта початкова, проживав у с.Новомиколаївка Петрівського району, хлібороб-одноосібник. Заарештований 1.03.1930 Кременчуцьким окрвідділом ДПУ (куркуль, проводив агітацію проти хлібозаготівельних робіт, колективізації). Засуджений 12.04.1930 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до заслання у північний край на 3 роки. Реабілітований 31.01.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 5898)

Кіровоградська область. Книга 5

Баранник Ларіон Єпіфанович

1894 р.н., с.Нове Липове Миронівської сільради, українець, письменний, коваль колгоспу “За заможне життя”. У 1933 році за “незаконний помол хліба у власному вітряному млині” був засуджений до 3 років неволі, після касації – до 1 року примусової праці. Вдруге заарештований 25.09.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“контрреволюційна діяльність: влітку 1937 року відмовився підписуватись на державну позику для оборони країни”). Засуджений 19.10.1937 трійкою УНКВС Харківської області до розстрілу, вирок виконано 7.11.1937 у м.Кременчуці. Реабілітований 14.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9391)

Кіровоградська область. Книга 5

Баранов Рувим Вульфович

1912 р.н., колонія Ізраїлівка (нині с.Березуватка), єврей, освіта початкова, проживав у м.Сталіно (нині Донецьк), військовослужбовець. Заарештований 16.06.1942 особливим відділом НКВС 4-ої саперної бригади (антирадянські висловлювання). Засуджений 19.08.1942 військовим трибуналом 3-ої саперної армії до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 6.12.1989 трибуналом Московського військового округу. (П – 10884)

Кіровоградська область. Книга 5

Барановський Антон Павлович

1907 р.н., с.Верхолісся Парицького (нині Світлогорського) району Гомельської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, слюсар заводу “Профінтерн”. У 1935 році арештовувався управлінням НКВС Одеської області як куркуль у минулому, який переховувався від заслання (у протоколі засідання трійки від 15.08.1935 вказується, що Барановський позбавлений права проживання у 42-х населених пунктах СРСР як соціально-шкідливий елемент) – за гратами перебував 3,5 місяці. Вдруге заарештований 19.02.1938 Кіровським МВ НКВС (“виїхав з рідного села до батькового розкуркулення, жив спочатку в м.Речица, потім в Одесі, з 1936 року в Кіровограді”; звинувачувався у контрреволюційній діяльності: антирадянській агітації та шкідництві на заводі – як й інші працівники “Профінтерну” того часу Никифор Конфедерат, Володимир Вишняков, Михайло Тертилов, Олексій Бондаренко, Олександр Михненко, Федір Еконос). Засуджений 29.09.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у...

Кіровоградська область. Книга 5

Барановський Ізраїль Давидович

1885 р.н., м.Первомайськ Миколаївської області, єврей, освіта вища (Харківський медичний інститут, 1922), проживав у м.Кіровограді, вчитель школи ФЗУ (політкурси). Заарештований 18.10.1930 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (“”систематично провадить антирадянську агітацію серед учительства, злісно критикує заходи радвлади”; із свідчень Барановського: “Я не визнаю себе винуватим, бо ніколи антирадянської агітації не вів, оскільки за радянської влади мені живеться добре і в мене немає підстав бути невдоволеним радянською владою”). Зінов’євським міськвідділом ДПУ 30.12.1930 з-під варти звільнений під підписку про невиїзд, міською прокуратурою 20.02.1931 справу припинено. Див. також – Вільшанський район, книга перша. (П – 2373)

Кіровоградська область. Книга 5

Барановський Петро Григорович

1891 р.н., с.Гощів Овруцького району Житомирської області, росіянин, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, м’ясник міськторгу. Заарештований 29.09.1937 Кіровським МВ НКВС (“вів контрреволюційну націоналістичну пропаганду, вихваляв лад у Польщі”). Засуджений 16.12.1937 НКВС і Прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 27.12.1937. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11399)

Кіровоградська область. Книга 5

Барбарат Наум Абрамович

1912 р.н., м.Одеса, єврей, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, різноробочий військово-будівельної дільниці №174. Тричі був засуджений за різні злочини (“злодій-рецидивіст”), у 1935 році висланий в Уссурійську область, звідки вернувся в Кіровоград у 1936-ому. Вчетверте заарештований 5.11.1937 особливим відділом НКВС при 15-ій авіабригаді (“контрреволюційна пропаганда: протягом 1936-37 років поширював серед військових будівельників наклепи на партію й уряд та заходи, які вони проводять; скуповував товари в магазині військторгу на аеродромі і перепродував їх за спекулятивними цінами на приватному ринку”). Засуджений 17.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 3-х років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 24.05.1990 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 716)

Кіровоградська область. Книга 5

Барбосенко Яків Єгорович

1880 р.н., Гомельська губернія (нині Білорусія), українець, неписьменний, проживав у с.Новоісаївка Криничуватської сільради Устинівського району, хлібороб-середняк. Заарештований 16.09.1929 Устинівським РВ ДПУ (“під час зборів сільської громади, яка складалася виключно із переселенців із Білорусії, 15.09.1929 разом із Біляковим, Кондратенком, Горбачовим, Леонченком та Агуленком закликав селян не голосувати за самообкладання: “Чому не беруть з робітників, а нас, селян, грабують?”; разом із Горбачовим вигукував: “Он гляньте, в уповноваженого від райвиконкому Ісака Поволоцького зуби золоті – в комуністів уже золото не вміщається в кишенях, то вони його кладуть у рот!”; за самообкладання на зборах проголосували 24 особи, а проти 31”). Засуджений 5.11.1929 Зінов’євським окружним судом до 2 років позбавлення волі. Верховним судом УРСР 29.12.1929 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 1788)

Кіровоградська область. Книга 5

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5