БАРАНОВСЬКИЙ АНТОН ПАВЛОВИЧ

1907 р.н., с.Верхолісся Парицького (нині Світлогорського) району Гомельської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, слюсар заводу “Профінтерн”. У 1935 році арештовувався управлінням НКВС Одеської області як куркуль у минулому, який переховувався від заслання (у протоколі засідання трійки від 15.08.1935 вказується, що Барановський позбавлений права проживання у 42-х населених пунктах СРСР як соціально-шкідливий елемент) – за гратами перебував 3,5 місяці. Вдруге заарештований 19.02.1938 Кіровським МВ НКВС (“виїхав з рідного села до батькового розкуркулення, жив спочатку в м.Речица, потім в Одесі, з 1936 року в Кіровограді”; звинувачувався у контрреволюційній діяльності: антирадянській агітації та шкідництві на заводі – як й інші працівники “Профінтерну” того часу Никифор Конфедерат, Володимир Вишняков, Михайло Тертилов, Олексій Бондаренко, Олександр Михненко, Федір Еконос). Засуджений 29.09.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 23.04.1960 Кіровоградським облсудом. (П – 5183)