Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406
Авдєєв Василь Михайлович
1909 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, член ВКП(б) з 1931 року, секретар Кіровського міськкому ЛКСМУ (1937), лудильник заводу “Більшовик”. Заарештований 22.02.1938 Кіровським МВ НКВС (“член контрреволюційної троцькістської організації, провадив антирадянську руйнівну діяльність у комсомолі, підтримував стосунки з ворогами народу Бірюковим, Гонтарем, Козодеровим, Горяїновим, Дорфманом, Таксе”, “працюючи секретарем комітету комсомолу заводу “Червона зірка”, 1934 – березень 1937, відволікав заводську організацію від основних завдань, поставлених партією й урядом; оточивши себе “своїми хлопцями”, підтримував підлабузництво, сімейщину, кругову поруку, затискував критику й самокритику, навмисне заплутував облік комсомольців: за даними Авдєєва на заводі числилось 1500 комсомольців, насправді було 1025; зумисне виховував комсомольців у дусі політичної недбалості, близько 100 комсомольців заводу зовсім не мали комсомольських квитків, багато хто загубив їх і отримав лиш у 1938-39...
Австрицький Володимир Ілліч
Александров (Він Же Саватьєв-Лосєв) Петро Олександрович
1892 р.н., м.Волочиськ Хмельницької області, росіянин, освіта незакінчена вища, проживав у м.Кіровограді, інженер-економіст, начальник планово-виробничого відділу машинобудування заводу ім.15-річчя Жовтня. У 1921-29 роках двічі притягувався до судової відповідальності за небажання ставати на військовий облік і за ведення антирадянської агітації. Втретє заарештований 24.06.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“до революції служив офіцером-поручником царської армії, у 1919 році – рядовим денікінської армії, працював цензором при штабі контррозвідки денікінців, згодом після розгрому білих військ переховувався від радянської влади, пішов у священики”). Засуджений 17.02.1943 особливою нарадою при НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 24.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12291)
Алексеєв Олександр Іванович
Аленгоз Федір Пилипович
1880 р.н., с.Стила Старобешівського району Донецької області, грек, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, кочегар водолікарні. У 1930 році розкуркулений. Заарештований 24.12.1937 Кіровським МВ НКВС (“будучи патріотом грецької держави, систематично проводив серед населення контрреволюційну націоналістичну пропаганду, спрямовану на дискредитацію радянської влади, її керівників і заходів; підтримував письмовий зв’язок з рідними, які проживали у Греції; працюючи в Кіровоградській водолікарні, займався шкідництвом”, із свідчень Аленгоза: “Визнаю, що був розкуркулений і підлягав виселенню на північ, але від заслання втік на Донбас; маю дядька у Греції, з яким листувався; заперечую те, що вів контрреволюційну націоналістичну пропаганду серед населення”). Засуджений 5.02.1938 НКВС та прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 28.05.1938. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11512)
Аляб’єв Василь Федорович
1884 р.н., с.Аляб’єво Курського району Курської області (Росія), росіянин, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, військовий керівник педагогічного інституту. Заарештований 3.09.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“перебував у близьких стосунках і проживав у одній квартирі з помічником командира 13-го кавалерійського полку Яремою Фугою, який у 1928 році втік до Польщі й тоді ж прислав Аляб’єву листа антирадянського характеру; у 1936 році через своїх знайомих військовиків Фокіна і Андреєва намагався зібрати надсекретні дані про Кіровоградський гарнізон, аероклуб й інженерний батальйон; працюючи військовим керівником педагогічного інституту, не взяв участі в очищенні бібліотеки від ворожої літератури”). Засуджений 11.10.1939 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Дружина Аляб’єва у травні 1947 року отримала з Кіровоградського міськзагсу повідомлення про смерть чоловіка. Реабілітований 11.12.1956 трибуналом Київського військового округу. (П...
Алякринський Федір Павлович
Анашкін Микита Якович
1880 р.н., м.Одеса, росіянин, освіта середня, колишній фабрикант, проживав у м.Кіровограді, в’язень тюрми. У 1921 році був засуджений до 5 років неволі “за контрреволюційну діяльність: участь у виборах до Одеської міської думи”; вдруге засуджений у Москві 1930 року “як безпаспортний”. Втретє заарештований 1937 року Кіровським МВ НКВС і засуджений спецколегією Одеського обласного суду за ст. 54-10 (“за те, що я готувався виїхати за кордон”) до 4 років неволі. Вчетверте засуджений 28.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області (“перебуваючи в ув’язненні, Анашкін веде контрреволюційну агітацію серед засуджених: читаючи газети, викривляє повідомлення з метою компрометації радянської влади й компартії; стверджує, що радянська влада пише абсолютну неправду; з нетерпінням чекає поразки республіканської Іспанії, ідеалізує фашистський лад, поширює провокаційні чутки про голод в СРСР; доводить в’язням, що політика партії будується виключно на репресіях і що радянський суд садить у тюрми невинних...