Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 2 из 121
Андреєв Василь Васильович (Він Же Хороленко Григорій Дмитрович)
1919 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня технічна (кінотехнікум), член ВЛКСМ, музикант міського театру оперети. Заарештований 12.01.1944 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“у 1941 році поранений потрапив у німецький полон, через 2 місяці втік із табору військовополонених, на Волині працював у домашньому господарстві однієї жінки, тоді й був викликаний у районну міліцію, на допиті замість власного прізвища, Хороленко Григорій Дмитрович, назвав видумане Андреєв, аби уникнути повернення в табір полонених; в листопаді 1942 року повернувся в Кіровоград”; із свідчень Андреєва-Хороленка: “В СД мене викликали виключно з питань директора театру Рослика і роботи театру; завербованим як таємний агент СД я ніколи не був і зрадницькою діяльністю не займався… В кінці листопада 1943 року німці заарештували танцюриста балету оперети Федора Малюка, його батька, матір і сестру; 6 грудня 1943 року органи німецької контррозвідки заарештували директора театру оперети Рослика Юрія...
Андреєв Герасим Васильович
1898 р.н., м.Кіровоград, росіянин, освіта початкова, до війни працював перукарем артілі “Перше травня”, перукар-військовослужбовець 127-го артполку 5-ої батареї. У 1932 році трійкою ОДПУ був засуджений до 3 років неволі, у 1937 за хуліганство Кіровоградським народним судом ув’язнений на 3 роки. Втретє заарештований 22.11.1944 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“в період німецької окупації утримував у Кіровограді 2 крупні перукарні й буфет-закусочну, мав найману робочу силу в кількості 11 осіб; буфет відвідували співробітники німецької таємної жандармерії, з якими Андреєв мав тісні стосунки, допомагав німцям направляти на роботи в Німеччину молодь, вихваляв окупаційну владу: “За радянської влади мені погано жилось, мене принижували, а при німцях стало жити краще – я маю приватну власність”. Засуджений 9.02.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав та конфіскацією майна. Реабілітований...
Андржеєвська Антоніна Францівна
1873 р.н., м.Невель Вітебської губернії (нині Псковської області, Росія), білоруска, освіта початкова, проживала в м.Кіровограді, домогосподарка. Заарештована 20.10.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“приховувала ворожу діяльність чоловіка Томаша й сина Олександра, репресованих за участь у повстанській контрреволюційній організації, сама антирадянськи налаштована”; із свідчень Андржеєвської: “Я є переконаною католичкою і вважаю, що ми, католики, за радянської влади гонимі – наш костел у 1932 році був закритий, через що я вела богослужіння вдома: для цього використовувала радіоприймач; месу із Польщі разом зі мною слухали моя старша сестра Флорентина Мельдер, мій чоловік, моя сестра Марія Плавинська і Владислав Плавинський; із ксьондзом Шейнфельдом я підтримувала стосунки з 1928 року, а після його заслання у Караганду посилала посилки у 1935-36 роках”). Кіровським МВ НКВС 17.02.1938 з-під варти звільнена без права виїзду. (П – 8355)
Антон Вільгельм Фрідріхович
1883 р.н., м.Одеса, німець, закінчив церковно-приходську школу, проживав у м.Кіровограді, маляр-шпалерник облбудтресту. Заарештований 22.06.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“контрреволюційна пропаганда: вихваляв життя у дореволюційній Росії та фашистській Німеччині; найманих робітників, які приїжджали в Кіровоград, відмовляв влаштовуватись на роботу, бо тут мало платять; висловлював невдоволення низькою зарплатою: нічого купити в магазинах, а на ринку товари – не по кишені; якби, мовляв, не стороння допомога, то вмер би з голоду; вів підозрілий спосіб життя, гуртував довкруг себе осіб, вороже налаштованих до існуючого ладу”). Засуджений 8.07.1941 Кіровоградським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 2.02.1989 Верховним судом УРСР. Син Георгій, 1906 року народження, у 1932 році убитий електрострумом; син Євген у 1940 році убитий трамваєм у Одесі. (П – 8582)
Антон Іван Іванович
1904 р.н., хутір Богданівка Вознесенського району Миколаївської області, німець, освіта вища (Одеський інститут харчової промисловості, 1931), проживав у м.Кіровограді, головний інженер держмаслозаводу №12. У 1937 році притягувався до відповідальності за порушення правил техніки безпеки, судом виправданий. Вдруге заарештований 6.07.1941 управлінням НКВС Кіровоградської області (“син поміщика, батько його мав 1200 десятин землі і поміщицький маєток; у 1937 році підтримував зв’язки з ворогом народу Антоном Бауманом, сестриним чоловіком; у 1939 році був причетний до аварії жаротрубного котла, через яку завод став на ремонт на 4-5 місяців; саботував заходи з приводу переведення заводу в стан військового часу, за що 3 липня 1941 року був звільнений з посади”). Етапований у Казахстан. Управлінням НКВС Східно-Казахстанської області 19.04.1942 справу направлено на розгляд особливій нараді НКВС СРСР із пропозицію розстрілу без конфіскації майна, 29.04.1942 справу припинено у зв’язку зі смертю...
Антон Іван Францович
1891 р.н., м.Миколаїв, німець, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, слюсар заводу “Озет”. У жовтні 1933 року був заарештований Миколаївським міськвідділом ДПУ як “учасник німецької підпільної контрреволюційної організації”, 27.02.1934 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 14.12.1937 Кіровським МВ НКВС (“разом з Миколою Антоном і Альбертом Шрокком були учасниками німецько-націоналістичного куркульського контрреволюційного угруповання, провадили діяльність, спрямовану на підрив техніки й промисловості в СРСР й встановлення фашистського ладу, вели антирадянську агітацію з метою збудити в робітників ненависть до радянської влади і впровадити у свідомість мас симпатії до фашистських країн”). Засуджений 9.02.1938 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 5.04.1959 Верховним судом УРСР. (П – 4708)