Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 6 из 121
Белінзон Євген Михайлович
1916 р.н., м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), єврей, освіта 7 класів, перед службою в армії проживав у м.Горлівка Донецької області і працював на руднику №8, червоноармієць 1-ої роти Омського конвойного полку внутрішніх військ НКВС. Заарештований 13.11.1937 військовою прокуратурою внутрішніх військ НКВС Омської області (“контрреволюційна пропаганда: 18 жовтня командир відділення пояснював бійцям про викриття помічника командира полку з господарської частини капітана Брюханова як троцькіста і виключення його з партії: боєць Белінзон втрутився в розмову і став висловлювати антирадянські заяви на адресу ЦК ВКП(б) і вождя народів Сталіна”). Засуджений 30.11.1937 трибуналом Західно-Сибірського військового округу прикордонних і внутрішніх військ НКВС до 4 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 25.05.1990 трибуналом Сибірського військового округу. (П – 12021)
Бергер Християн Пилипович
Березовський Костянтин Касянович
1892 р.н., с.Райморівка Тираспольського повіту (нині Молдова), українець, освіта вища, проживав у м.Кіровограді, юрист ЗЦРК. Заарештований 17.02.1931 Зінов’євським міським відділом ДПУ (“Мої свідчення, дані 29 і 30 квітня цього року в справі звинувачення мене в належності до офіцерської контрреволюційної організації, як зроблені мною під впливом душевної депресії, прошу анулювати, оскільки факти, наведені в них, не відповідають дійсності найменшою мірою. Водночас заявляю ДПУ, що я ніколи ні в якій офіцерській організації не був, ніяких доручень чи завдань ні від кого не отримував, тому й ніяких свідчень щодо діяльності та існування цієї організації давати не можу”, – із власноручно написаної заяви від 21.05.1931). Зінов’євським міськвідділом ДПУ4.07.1931 з-під варти звільнений під підписку про невиїзд, міськпрокуратурою 1.10.1931 справу припинено. (П – 3176)
Берент Іван Якович
1904 р.н., колонія Ізраїлівка (нині с.Березуватка), німець, освіта початкова, колонія Шпрінгфельд (нова назва Жданове), тракторист колгоспу “Дер нойє Вег”. Заарештований 20.03.1938 Устинівським РВ НКВС (“належність до куркульсько-фашистської організації, яка ставила перед собою завдання реставрації капіталізму в СРСР й приходу до влади фашистського уряду, планувала допомагати Німеччині збройно на випадок нападу на СРСР; учасники організації підтримували зв’язок із німецьким консульством та американським товариством “Ара”, від якого отримували матеріальну допомогу і мали намір виїхати в Америку” – із 13 осіб, які проходять по цій справі, двоє народились у Бобринецькому й Компаніївському районах, 10 засуджені до розстрілу). Засуджений 9.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 15.05.1938. Реабілітований 21.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10455)
Беретта-Ходунова Марія Сергіївна
1918 р.н., с.Осотське Льговського району Курської області (Росія), росіянка, освіта середня спеціальна (Макіївський медичний технікум, 1935), проживала у м.Кіровограді, актриса в минулому, без певних занять. Заарештована 15.09.1944 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“з 1937 року працювала в Одесі джазовою співачкою, у жовтні 1941-го в Маріуполі пішла служити німцям: у військовому гарнізоні співала пісні російською і німецькою мовами; щоб не вивезли до Німеччини, придумала собі історію, начеб вона була заміжня за італійцем Беретті; при відступі німців із Маріуполя евакуювалась разом з ними й переїхала в Кіровоград; вела антирадянські розмови, підтримувала зв’язки з есесівцем Михайловим, видавала підпільників”). Засуджена 9.12.1944 трибуналом військ НКВС до 10 років ув’язнення у виправно-трудовий табір з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітована 27.12.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12950)