Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 7 из 121
Бібік Леонід Тимофійович
1913 р.н., смт Устинівка, українець, освіта 4 класи, до армії проживав у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, працював трактористом, з 1935 року військовослужбовець 6-го кавалерійського полку у м.Старокостянтинів Хмельницької області. У квітні 1935 року перебував під слідством за шкідництво: поломку трактора. Вдруге заарештований 27.03.1937 особливим відділом НКВС 2-ої кавдивізії (“під час проведення політінформацій та зборів політрукам і командирам ставив провокаційні питання на захист ворога народу Троцького: “На Празькій конференції Троцького викинули з партії – чому ж його послали заключати мирні договори?”, “Чому Троцький складав план пересування військ із Царицинського фронту на Південний, коли він не належав до партії?”). Засуджений 22.08.1937 трибуналом Київського військового округу до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 12.03.1991 головною військовою прокуратурою з реабілітації. (П – 12631)
Біланенко Марфа Тимофіївна
1904 р.н., с.Бузова Богодарівської (нині Брусівської) сільради Компаніївського (нині Устинівського) району, українка, письменна, проживала у с.Лозуватка Компаніївського району, селянка. Заарештована 20.01.1933 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (12.01.1933 на зборах виключена з колгоспу “8-е березня” за антирадянську агітацію проти колективізації: “Колгоспники працюють не за трудодень, а за дурнодень, бо нічого не отримують”, “Всіх бідняків вигонять зимою на роботу по холоду, а куркулів вивозять і їм непогано живеться; ось мого батька вислали і там йому добре, бо отримав кожуха, дають їсти і працює головним майстром, а тут бідняки пухнуть з голоду і падають”). Засуджена 9.02.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років концтабору умовно, з-під варти звільнена. Реабілітована 14.04.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 6656)
Бірер Яків Карлович
1890 р.н., с.Арциз Акерманського повіту в Бесарабії (нині м.Арциз Одеської області), німець, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, бухгалтер ветбаклабораторії Одеського цукротресту. У 1933 році за контрреволюційну діяльність був висланий із м.Одеси. Вдруге заарештований 3.06.1937 Кіровським МВ НКВС (“син земського фельдшера; член диверсійно-шкідницького угруповання із числа ветеринарних спеціалістів і зоотехніків, які працювали в системі радгоспів Одеського цукротресту: група практично здійснювала підривну діяльність шляхом неправильних щеплень худобі, що знищувало поголів’я, а з метою поширення епізоотії – чума, рожа, сибірська язва – встановлювались удавані діагнози, що заважало вести боротьбу з хворобами низовому ветеринарному персоналу; член німецької контрреволюційної організації”). Засуджений 28.08.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 11.09.1937. Реабілітований 15.12.1955 Кіровоградським облсудом. (П – 1420)