БАРАНЕЦЬ ДАНИЛО АНДРІЙОВИЧ

1881 р.н., с.Табурище Новогеоргіївського району (нині у складі м.Світловодська), українець, освіта початкова, проживав на хуторі П’ятомиколаївка Петрівської сільради Онуфріївського району, хлібороб. Кременчуцьким окружним судом 9.12.1929 за невиконання плану хлібоздачі, приховування зерна (в землі виявлено закопаними 16 пудів хліба) був засуджений до 1 року неволі з конфіскацією майна. Вдруге заарештований 14.10.1930 Онуфріївським РВ ДПУ (антирадянська агітація: “відбуваючи перше покарання у 3-ій будколонії Дніпропетровська, був відпущений на 3 дні додому і в селі 2.10.1930 при процедурі описування майна куркуля Васильєва Баранець зібрав довкруг селян і казав: “Незабаром радянську владу витурять, тому комуністи квапляться забрати й вивезти хліб, а селян тим часом заганяють у сози, щоб пошвидше надягнути на них ярмо”). Засуджений 7.12.1930 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у концтаборі. Звільнений достроково 22.02.1933 із Соловецьких таборів і 3.03.1933 відбув у м.Сталіне (нині Донецьк). Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 28.06.1933 по відбутті строку ув’язнення висланий у північний край строком на 3 роки. Реабілітований 24.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11029)