Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 72 из 121
Невидюк Володимир Йосипович
1899 р.н., м.Точине (Торчин?) Волинської губернії, поляк, неписьменний, проживав у м.Кіровограді, рихтувальник заводу “Червона зірка”. Заарештований 27.09.1937 Кіровським МВ НКВС (“біженець із Польщі в роки Першої світової війни 1915 року; рядові члени підпільної контрреволюційної націоналістичної польсько-католицької організації під керівництвом відомого діяча Польської організації військової, ПОВ, ксьондза Соколовського, 14 осіб, які вели активну націоналістичну пропаганду, вихваляючи фашистський лад у Польщі: після закриття польського костелу в Кірово 1933 року створили конспіративні квартири з радіоустановками, збирали членів організації і влаштовували колективні прослуховування з Польщі контрреволюційних промов і проповідей польських державних діячів” – із 14 заарештованих по справі 11 розстріляно, 3 засуджені до 10 років неволі). Засуджений 15.11.1937 НКВС та Прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 12.12.1937. Реабілітований 30.01.1957 Верховним судом СРСР. (П – 3476)
Негретов Павло Іванович
1923 р.н., м.Кіровоград, росіянин, освіта середня, член ВЛКСМ, без певних занять. Заарештований 28.08.1945 відділом контррозвідки “Смерш” 85-ої дивізії військ Прикордонно-внутрішньої охорони (“у липні 1941 року добровільно записався рядовим Червоної армії, у Дніпропетровську будував оборонні споруди, серед серпня під с.Чечеліївка Петрівського району потрапив у німецьке оточення, на грунті антирадянських, поразницьких переконань кинув зброю і вернувся в Кіровоград, працював на різних роботах за німецької окупації, у 1943 році – коректором газети “Кіровоградські вісті”, тоді ж вступив до Національно-трудового союзу нового покоління, НТСНП, організації, яка ставила мету повалення радянської влади шляхом підготовки та проведення збройного повстання і реставрацію буржуазного ладу, підтримував зв’язки з членами НТСНП Олегом Поляковим, Клавдієм Цигановим, Володимиром Крюковим, Поповим, Євгеном Островським, Мамуковим, виготовляв і розповсюджував листівки, закликаючи до боротьби з радянською...
Некора Сергій Олексійович
1896 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня (комерційне училище, 1913), столяр інкубаторно-механічного заводу. У 1922 році за контрреволюційну діяльність Одеським губернським судом був засуджений до розстрілу, розстріл замінений неволею 10 років з позбавленням громадянських прав на 5 років, звільнений у лютому 1926 року. Вдруге заарештований 16.10.1930 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (“член контрреволюційної офіцерської організації”). Особливим відділом Зінов’євського МВ ДПУ 24.07.1931 з-під варти звільнений під підписку про невиїзд, 26.09.1931 Зінов’євським міськпрокурором справу припинено. Брати: Костянтин служив у денікінській армії, емігрував у Чехословаччину; Олександр служив у білій армії, корнет – у 1928 році “за контрреволюційну діяльність” засуджений до 4 років заслання; Валер’ян того ж 1928-го “за контрреволюційну діяльність” – до 3 років заслання. (П – 8308)
Немолодишева Любов Вольдемарівна
1916 р.н., с.Сулимівка Баришівського району Київської області, росіянка, освіта неповна середня, проживала у м.Кіровограді, без певних занять. Заарештована 15.03.1946 УНКДБ Кіровоградської області (“у жовтні 1941 року прийняла німецьке підданство фольксдойч, вивчала німецьку мову на спеціально створених для цієї мети курсах, отримувала продуктову пайку в німецькому магазині, користувалась радіоприймачем у квартирі; у січні 1944-го евакуювалась у німецький тил, у м.Криниця, Польща, була завербована таємним агентом німецьких каральних органів, отримала завдання виявляти антинімецьки налаштованих осіб і доносити про це в поліцію”). Засуджена 10.05.1946 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітована 10.02.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13782)
Ненно Микола Минович
Непомнящий Олексій Романович
1899 р.н., с.Кущівка (нині у складі м.Кіровограда), українець, освіта початкова, з березня 1944 року служить у Червоній армії, чоботар шевської майстерні Одеського військового округу. У 1934 році був засуджений до 1,5 року неволі (“взяв 20 літрів керосину на аеродромі без оформлення документів”). Вдруге заарештований 23.09.1944 управлінням МДБ Кіровоградської області (“в роки німецької окупації систематично вів профашистську агітацію, зводив наклепи на радянську дійсність і Червону армію, підтримував близькі стосунки з працівниками СД Фіалковським, Запорожаном і Юрченком, користувався у них авторитетом, займався пограбуванням єврейських квартир, майно яких присвоював; знущався над членом ВКП(б) Петром Володимировичем, який працював у його майстерні, видав його органам СД”, “Непомнящий заперечував усі звинувачення, за винятком відвідин його майстерні Запорожаном”). Засуджений 14.11.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з...
Непомнящий Петро Федотович
1903 р.н., смт Баштанка Миколаївської області, українець, освіта вища (Московська вища школа пропагандистів, 1937), член ВКП(б) з 1927 року, проживав у м.Кіровоград, завідувач відділу пропаганди і агітації Кіровського міськпарткому. Заарештований 27.07.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“працюючи у 1932-36 роках у Миколаєві, мав тісні стосунки із троцькісткою Боровською, нині репресованою; в Кіровому притягувався до партійної відповідальності за прикривання троцькістів; від початку 1937 року провалив агітаційно-пропагандивну роботу міськпарткому, зірвав заходи щодо створення мережі партпросвіти; знав, що Коломок є членом антирадянської організації, однак сприяв йому у провадженні ворожої діяльності всередині партії”). Управлінням НКДБ Миколаївської області 30.07.1938 справу направлено на розгляд особливої наради НКВС СРСР. Кіровським міськвідділом НКВС 27.11.1938 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 2275)