Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 71 из 121
Муравська Сара Мойсеївна
1908 р.н., м.Кіровоград, єврейка, освіта середня, учениця. Заарештована 1.11.1926 Зінов’євським окружним ДПУ (“Муравську, Хромченко і Шапіро, які є керівниками антирадянських організацій ЄВОСМ, “Єдиної всеросійської організіції сіоністської молоді”, і “Гашомер-Гацойр”, і які виявляють активну антирадянську діяльність, визнати соціально небезпечним елементом”, “Муравська водночас була начальником районного штабу контрреволюційної скаутської організації “Гашомер-Гацойр”). Засуджена 14.01.1927 особливою нарадою при колегії ОДПУ СРСР до 3 років заслання в Казахстан. Особливою нарадою при колегії ОДПУ 18.01.1929 ухвалено: в разі отримання Муравською закордонного паспорта заслання у Казахстан замінити на виїзд у Палестину через один із південних портів СРСР. Реабілітована 8.10.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12801)
Муродянц Араманс Панасович
1923 р.н., ст.Микитівка Донецької області, вірменин, освіта 9 класів середньої школи, 2 курси балетного училища, проживав у м.Макіївка Донецької області, акордеоніст і балетмейстер. Заарештований 10.02.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 55-го окремого управління військово-польового будівництва (“у жовтні 1941 року при підході німців не з’явився у військкомат, лишився в окупованій Макіївці, працював у театрі, у 1943-44-их працював балетмейстером-акордеоністом у міському театрі м.Кіровограда; під час окупації вів щоденник, де себе називав дезертиром, німців вважав культурною нацією, засуджував радянський уряд, який допустив безладний відступ Червоної армії”). Засуджений 13.07.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 7.06.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 10079)
Мусієнко Григорій Максимович
1897 р.н., с.Калабарок, українець, освіта 2 класи, проживав у м.Новогеоргіївську (нині м. м.Світловодськ), працював референтом заготконтори, звільнений 20.10.1937 як “посібних класових ворогів”, працював завгоспом поліклініки м.Дніпропетровська. У 1933 році “за розкрадання державного продовольства” був засуджений до 1,5 року неволі; у 1934-ому “як учасник контрреволюційної організації” перебував 1,5 місяця під слідством. Втретє заарештований 2.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“у 1914 році закінчив школу прапорщиків, у 1919 році два місяці служив у денікінській армії, згодом півтора року був дяком автокефальної церкви у рідному селі; систематично за будь-якої нагоди провадив найогиднішу антирадянську агітацію: “Що вони носяться із тим Сталіном, начеб він і справді щось собою представляє, ми маємо кращих, та про них не говорять, тільки чути: Сталін та Сталін; казав, що плани у нас доти не будуть виконуватись, поки біля керівництва стоять комуністи”). Засуджений 5.12.1937 трійкою УНКВС...
Мусієнко Феодосій Амвросійович
1910 р.н., с.Калабарок, українець, освіта початкова, проживав на хуторі Бутовськ (нині с.Бутовське Олександрійського району), тесля колгоспу “Правда”. Заарештований 16.04.1946 Новогеоргіївським РВ МДБ (“у 1930 році господарство його й батька як куркульське було ліквідоване, Феодосій виїхав працювати на Донбас; в період німецької окупації вернувся в Бутовське, зайняв свою хату, забрану в нього при розкуркулюванні”, “у серпні 1943 року разом із Андрієм Касяненком був завербований як таємний агент СД, отримав завдання виявляти комуністів, партизан та осіб, вороже налаштованих до німців, мав зустрічі з представником німецької таємної жандармерії Нікітіним”). Засуджений 26.06.1946 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 10.07.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12706)
Навроцький Спиридон Михайлович
1882 р.н., м.Тараща Київської області, українець, освіта вища агрономічна (слухач Тимірязевської сільгоспакадемії) і юридична, член партії есерів у 1904-10 роках, проживав у м.Кіровограді, агроном-інтенсивник Зінов’євської міськради, старший агроном радгоспу заводу “Червона зірка”. Двічі заарештовувався у 1926 і 1930 роках за контрреволюційну діяльність. Втретє заарештований 10.04.1933 Одеським облвідділом ДПУ (“в добу Української Народної Республіки працював начальником Гайсинської, Кам’янець-Подільської пошти; на межі 1930-31 років ініціював створення антирадянської підпільної повстанської організації у с.Лозуватка Зінов’євського округу, в якій умовним знаком довіри був тризуб; звинувачувався також як секретний співробітник ДПУ, сексот, який не доносив органам про відомі факти контрреволюційної діяльності”). Засуджений 27.07.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 10.08.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П...
Нагорний Михайло Іванович
1923 р.н., с.Михайлівка Калачинського району Омської області (Росія), українець, освіта незакінчена вища педагогічна, проживав у м.Кіровограді, студент другого курсу літературного факультету Кіровоградського педінституту. Заарештований 7.11.1948 управлінням МДБ Кіровоградської області (“знаючи про існування антирадянської націоналістичної організації у Кіровограді, що ставила мету побудову Самостійної України, прагнучи створити матеріальну базу для організації, брав участь у розробці планів пограбування громадян, їздив на ці пограбування, але не здійснив своїх намірів з незалежних від нього причин” – 1954 року Михайло Нагорний, один із десяти звинувачуваних по цій справі осіб, написав ряд скарг, в яких він вказує, що “ніколи не був націоналістом, що свідчення про створення ним націоналістичної організації були результатом залучення його органами слідства до секретного співробітництва і що ця організація створена самими слідчими органами”). Засуджений 27.04.1949 трибуналом військ МВС...