Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 69 из 121
Мірошниченко Михайло Іванович
1901 р.н., с.Новоігорівка Перша, українець, освіта початкова, проживав у селищі Володине при ст.Долинській, робітник цегельні. Заарештований 23.03.1933 транспортним відділом ОДПУ ст.Долинська (“Керівництво цегельні характеризує його як сина куркуля, як дезертира із села, який приховав своє минуле і влаштувався на транспорт, де займається рвацтвом, симуляцією, поширює провокаційні чутки про погані умови праці: “Майже задарма працюєм, якщо порівняти з дороговизною на ринку; грошей вчасно не виплачують, працюєш завжди голодним і холодним; що це - понадурочні роботи і як їх може виконувати голодна людина? мимоволі згадуються давні часи: жилось куди краще, селянство не гробили, як тепер”). Засуджений 20.04.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 5.05.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. Батька й братів Степана і Григорія, які мешкали у с.Антонівка Устинівського району, у 1930 році розкуркулено й вислано на Соловки. (П – 7651)
Міскевич Ганна Павлівна
1916 р.н., м.Конотоп Сумської області, єврейка, освіта початкова, проживала у м.Києві, офіціантка ресторану залізничної станції. Заарештована 30.08.1936 за пропаганду троцькістських лозунгів, лінійним судом Київської залізниці засуджена до 2 років ув’язнення у виправно-трудових таборах, покарання відбувала в Кіровській тюрмі. Вдруге засуджена 27.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах у Архангельській області (наклепи на керівників партії та уряду, терористичні висловлювання проти Єжова). Втретє за спробу втечі із ув’язнення засуджена додатково до 3 років неволі. Четвертий вирок суду – 10 років неволі (заявила, що “в таборах запроваджено гітлерівське обслуговування”). Реабілітована 22.09.1962 Кіровоградським облсудом. Брата Григорія, інженера за фахом, за участь у троцькістській організації засуджено 1926 року у м.Києві до розстрілу, який замінили 10-ма роками каторги, звідки він втік, перебуває невідомо де. (П – 5823)
Міхельсон Інокентій Петрович
1890 р.н., м.Владивосток (Росія), росіянин, освіта вища (училище прапорщиків – 1916; сільськогосподарська академія), проживав у м.Кіровограді, зоотехнік райземвідділу. Заарештований 17.07.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“син дворянина, офіцера морфлоту; з 1916 по 1918 роки служив прапорщиком у царській армії, у 1919-21-ому в стрілецькому полку Червоної армії; серед співробітників будинку колективіста систематично провадив антирадянську агітацію, вихваляючи колишній царський лад, доводив, що за радвлади народу гірше живеться; підносив ворогів народу Каменєва, Зінов’єва і Троцького, яких, мовляв, дарма розстріляли, оскільки вони ще могли б багато принести користі для народу”). Помер 12.11.1941 в Усть-Кам’яногірській тюрмі, управлінням НКВС Східно-Казахстанської області 12.11.1941 справу припинено. Реабілітований 24.09.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 3131)
Модржевський (Маржиєвський, Морджевський, Маржановський, Моджевський) Владислав Станіславович