МУСІЄНКО ГРИГОРІЙ МАКСИМОВИЧ

1897 р.н., с.Калабарок, українець, освіта 2 класи, проживав у м.Новогеоргіївську (нині м. м.Світловодськ), працював референтом заготконтори, звільнений 20.10.1937 як “посібних класових ворогів”, працював завгоспом поліклініки м.Дніпропетровська. У 1933 році “за розкрадання державного продовольства” був засуджений до 1,5 року неволі; у 1934-ому “як учасник контрреволюційної організації” перебував 1,5 місяця під слідством. Втретє заарештований 2.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“у 1914 році закінчив школу прапорщиків, у 1919 році два місяці служив у денікінській армії, згодом півтора року був дяком автокефальної церкви у рідному селі; систематично за будь-якої нагоди провадив найогиднішу антирадянську агітацію: “Що вони носяться із тим Сталіном, начеб він і справді щось собою представляє, ми маємо кращих, та про них не говорять, тільки чути: Сталін та Сталін; казав, що плани у нас доти не будуть виконуватись, поки біля керівництва стоять комуністи”). Засуджений 5.12.1937 трійкою УНКВС Полтавської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 8985)