Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 78 из 121
Патока Антон Павлович
1888 р.н., с.Березівка, українець, освіта початкова, проживав у с.Стовбова Балка (приєднане до с.Степівка Бобринецького району), член правління колгоспу ім.Ворошилова. Заарештований 13.04.1930 Бобринецьким РВ ДПУ (“агітував бідняків та середняків проти соціалістичної перебудови села, викривлено пояснював політику партії стосовно селянства: “Що ми будемо робить на оту злидоту, яка забрала у куркулів усе добро та з’їла його! біднота – це міль, яка все пожирає, вона скоро і нас з’їсть”; на другий день після його агітації селяни розібрали 42 усуспільнених коней”). Засуджений 18.05.1930 Зінов’євським окрсудом до 8 років ув’язнення у концтаборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та до 5 років заслання. Верховним судом УРСР 17.06.1930 міру покарання зменшено до 3 років неволі з позбавленням громадянських прав на 5 років та до 5 років заслання. Реабілітований 17.02.1992 Генпрокуратурою України. (П – 13064)
Патока Федір Григорович
1926 р.н., с.Березівка, українець, освіта початкова, військовослужбовець військової частини 58114. Заарештований 24.01.1949 відділом контррозвідки МДБ військової частини 01564 (“в час німецької окупації жив у селі, у серпні 1943-го вивезений німцями на роботи у Люксембурзьке королівство, де перебував до вересня 1944 року, звільнений союзницькими військами, служив у американській армії до вересня 1945-го, репатрійований в СРСР, у вересні 1947 року призваний у Червону армію; у 1948-ому серед військовиків провадив контрреволюційну пропаганду, зводив наклепи на уряд і керівників, висловлював невдоволення становищем військових у Радянській армії, вихваляв армію американську: “Коли ж ми житимем краще? мій дід казав, що за біблейським письмом сатана має вік 30 років – ось він тепер і доживає віку, а після цього заживем краще”, “В нашій армії солдат погано годують і одягають; я був у американській армії, то хіба можна зрівняти з нашою? в нас лиш змушують працювати і зовсім не навчають...
Пелехов Петро Петрович
1887 р.н., м.Оріхів Запорізької області, українець, освіта вища (фізико-математичний факультет Київського університету, 1919), член РСДРП у 1905-10 роках, ВКП(б) до 1921 року, проживав у м.Кіровограді, викладач фізики вечірнього робітничого університету. Заарештований 14.02.1931 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (колишній штабс-капітан царської армії, підозрювався як член військово-офіцерської контрреволюційної організації; витяг із доносу одного члена КП(б)У: “необхідно звернути увагу на його шкідницьку роботу на науковому фронті: студенти розказують, що він на протязі всього курсу фізики викладає фантазії про ефір, засипаючи студентів безліччю нікуди не потрібними математичними формулами”). Зінов’євським МВ ДПУ 26.06.1931 з-під варти звільнений під підписку про невиїзд, 21.09.1931 справу направлено міському прокурору для припинення. (П – 8337)
Пепескул Дмитро Панасович
1870 р.н., с.Архангельське Бахмутського (нині Ясинуватського) району Донецької області, росіянин, освіта вища (Казанська духовна академія, 1896), проживав у м.Кіровограді, викладач літератури технікуму захисту рослин. Заарештований 14.12.1934 Зінов’євським МВ НКВС (“з 1925 року підтримуває письмовий зв’язок з дочкою Марією, яка проживає у Югославії: в роки громадянської війни, 1919-ому, виїхала і нині є викладачем піротехніки й активним членом контрреволюційної терористичної організації НСНП, Національний союз нового покоління; злісно порушував правила валютних операцій: при обшуку на квартирі знайдено 420 рублів золотого царського карбування, 321 американський долар, 2 австрійські крони, золоті й срібні вироби на суму 223 рублі 15 копійок в золотому обрахуванні – переїжджаючи з квартири на квартиру, Пепескул ці валюту й коштовності зариває в землю у своєму погребі”). Засуджений 4.07.1935 особливою нарадою НКВС СРСР до 3 років заслання в Красноярський край. Реабілітований 12.07.1990...
Песляк Леонід-Станіслав Антонович
1889 р.н., с.Триліси Фастівського району Київської області, українець, освіта початкова (Фастівське залізничне училище), проживав у м.Кіровограді, вагар 14-ої дистанції колійної служби залізничної станції Кірово-Українська. Заарештований 8.03.1931 транспортним відділом ДПУ станції Кірово-Українська (“у 1912-14 роках працював у Південній Америці; у 1919 році у Вознесенську мобілізований у Перший радянський полк, на бронепоїзді ім.Чеклова був начзв’язку залізничної лінії, з 1924 року проживав у Кіровограді; з 1928 року завербований у контрреволюційну організацію; був інформатором ДПУ”). Шляхово-транспортним відділом ДПУ Одеської залізниці 14.07.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 20.01.1938 Кіровським міськвідділом НКВС (“член антирадянської організації з 1925 року”). Засуджений 29.04.1938 НКВС і Прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 14.06.1938. Реабілітований 22.05.1957 Верховним судом СРСР. (П – 7416, 4567)
Петля (Він Же Петров, Петленко) Микита Мусійович
1888 р.н., с.Люботаївка Іванівського району Одеської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді (на нелегальному становищі), без певних занять. У 1920 і 1930 роках двічі розкуркулювався, висланий на північ, звідки втік. Заарештований 4.06.1941 УНКДБ Кіровоградської області (“антирадянська діяльність: після втечі із заслання у 1931-ому, підробивши собі документи на Петрова Миколу Мусійовича, мешкав у м.Алмати, Казахстан, керував там антирадянською сектантською групою, арешту уник, приїхав у Кіровоград і пристав до секти адвентистів сьомого дня, провадив ворожу агітацію проти радянської влади, зводив наклепи на вождя компартії, вихваляв царський лад, сектанти не визнавали ніяких форм радянської влади і підкорялись лишень владі Бога, агітували не відвідувати кіно, театр, їхня віра забороняла працювати у суботу” – див. також Фердинанд Гайдишар). Засуджений 10.07.1941 Кіровоградським облсудом до розстрілу, вирок виконано 13.07.1941. Реабілітований 13.04.1989 Верховним...
Петренко Василь Федосійович
1902 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, коваль. Заарештований 13.10.1944 відділом контррозвідки “Смерш” військової частини 32745 5-ої Повітряної армії (“в роки німецької окупації отримав патент на приватну кузню, при відступі фашистів виїхав із родиною на власній підводі у м.Акерман, нині Білгород-Дністровський Одеської області, далі в село на територію Румунії”). Військовим трибуналом 5-ої Повітряної армії 26.10.1944 виправданий, з-під варти звільнений, направлений у румунське місто Арад для репатріації, у лютому 1945-го повернувся в Кіровоград. Вдруге, працюючи бригадиром ремконтори комунально-експлуатаційної частини Кіровоградського військового гарнізону, заарештований 31.03.1945 Кіровоградським УНКДБ (“серед населення вів антирадянську агітацію, зводив наклепи на радянський лад, вихваляв фашистські порядки, у серпні 1941 року разом з німцями арештовував Івана Вислобокова, доля якого досі невідома”). Засуджений 5.06.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області...