Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 81 из 121
Подольский Григорій Абрамович
1893 р.н., м.Кіровоград, єврей, освіта середня (комерційне училище, 1919), член ВКП(б) у 1920-37 роках (виключений “за приховування свого соціального походження, за зв’язок з ворогами народу – родич Зінов’єва”), проживав у м.Харкові, міський військовий комісар, інтендант першого рангу. Заарештований 16.09.1937 управлінням НКВС Харківської області (звинувачувався як учасник військово-фашистської змови). В період слідства 20.10.1937 помер (“труп Подольського, померлого від розриву серця, пропонували без розтину, негайно захоронити, але судмедексперт Філіпов 22.10.1937 зробив розтин та виявив багато крововиливів у грудній клітці й на сідниці, завданих тупим предметом, і перелом чотирьох ребер – смерть настала від травмошоку: Подольський був убитий під час допитів Пандоріним А.А., за що його засудили 8.04.1940 до 6 років неволі”). Особливим відділом УДБ НКВС Харківського військового округу 14.05.1938 справу припинено. (П – 5836)
Полікша Володимир Андрійович
1902 р.н., с.Жидовська Гребля Кошоватського району Київської області, українець, освіта середня, член ВКП(б) з 1931 року (виключений у листопаді 1937-го “за приховування соціального минулого своєї родини”), проживав у м.Кіровограді, в Червоній армії з 1924 року, військовий інженер 3-го рангу 15-ої авіабригади. Заарештований 13.02.1938 особливим відділом НКВС Кіровоградської авіабригади (“у 1908 році разом з батьками переїхав у с.Софіївку, батько працював приватним адвокатом, згодом головою міськуправи Новомиргорода і керував місцевим осередком Союзу істинно російського народу; Володимир, будучи гімназистом 5-го класу в 17-річному віці був агентом денікінської розвідки, яка перебувала у Новомиргороді; у травні 1919 року приходив двічі у міське фотоательє і від імені денікінської розвідки вимагав фото голови місцевої ЧК Синельникова, колишніх членів ревкому та інших комуністів, а коли йому в цьому відмовили – сам вчинив обшук і забрав негативи; у листопаді 1919 року на одній із вечірок...
Поліщук Михайло Спиридонович
1915 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта неповна середня, член ВЛКСМ у 1934-39 роках, курсант навчального батальйону 1-ої стрілецької дивізії. У 1940 році був засуджений за ст.162 до 2 років неволі. Вдруге заарештований 29.08.1942 особливим відділом НКВС 1-ої стрілецької дивізії (“в армію мобілізований 28.04.1942 після звільнення з ув’язнення”, “18 серпня 1942 року в перерві від занять між курсантами виникла розмова про наказ народного комісара оборони тов.Сталіна №227: командир відділення Григорій Лисов сказав, що тепер військовиків, які виявляють боягузтво, буде менше, бо командир має право розстріляти всякого, хто виявив боягузтво, навіть у тилу; у відповідь Поліщук сказав, що коли хто з командирів за невиконання наказу розстріляє його товариша і земляка Твердохліба, то він сам розстріляє такого командира”). Засуджений 7.09.1942 військовим трибуналом 1-ої стрілецької дивізії до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та...
Поліщук Степан Антонович
1892 р.н., с.Осова Владівського повіту Люблінського воєводства (Польща), українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, сторож школи автомеханіків. Заарештований 15.05.1940 УНКДБ Кіровоградської області (“як біженець із території Польщі, зайнятої Німеччиною, у листопаді 1939 року ешелоном прибув у Кіровоград, у лютому 1940-го кинув роботу й намагався з родиною виїхати з Кіровограда в Німеччину, але був затриманий, тепер всюди агітує біженців за колективний виїзд до Німеччини, критикуючи радвладу: “У Польщі населення жило набагато ліпше, ніж в СРСР: там найбідніший мав дві корови, два коні, багато хліба, мануфактури, шкіри та всяких товарів – ніхто ні в чому не мав потреби; тут же магазини порожні, всюди черги, зайдеш в магазин – так багато прикажчиків, а товарів геть нема і ніде нічого не дістати; у Польщі можна було тримати хоч три мішки золота – ніхто нічого тобі не скаже, а тут якщо маєш три хлібини, то прийдуть і віднімуть” – див. також Станіслав Семяк). Засуджений...
Полозов Дмитро Дмитрович
1884 р.н., с.Вершиці Чигиринського району Черкаської області, українець, письменний, проживав у м.Кіровограді, керуючий будинками 5-ої дільниці маста. У 1930 році був розкуркулений “за невиконання твердого завдання хлібоздачі”. Заарештований 1.03.1944 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“добровільно згодившись працювати керуючим будинками в роки німецької окупації, вимагав від мешканців суворого дотримання заведених порядків користування житловим фондом, за дрібні порушення складав акти й передавав у поліцію, висловлював всілякі антирадянські профашистські вигадки стосовно Червоної армії”). Засуджений 14.07.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 17.08.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 480)