Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 31 из 121
Дрозд Михайло Кіндратович
1894 р.н., с.Кальково Мінського району (Білорусія), білорус, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, столяр заводу “Червона зірка” у 1940 році, перед арештом без певних занять. Двічі “за сектантсько-шпигунську діяльність та за перехід державного кордону у бік Персії” був засуджений: у 1928 році до 3 років неволі, у 1934-ому до 5 років тюрми. Втретє заарештований у листопаді 1940-го, вчетверте в ув’язненні 22.06.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“в минулому був керівником баптистського руху у Білорусії, після першого арешту у 1931 році направлений на заслання у м.Котлас, звідки втік, жив у Харкові та Мінську, далі у 1933-ому намагався перейти кордон на півдні, затриманий; серед в’язнів камери вів антирадянську агітацію: “За царя жили і їли, а тепер, коли добилися свободи, робітники ходять голі й босі; видумали якийсь стахановський рух для того, щоб ще більше закабалити робочу людину, витягнути з неї останні жили; одна верхівка жирує, а щоб зберегти собі таке становище...
Дуда Лука Якович
1903 р.н., с.Семигір’я, українець, освіта початкова, проживав на хуторі Оново Семигірської сільради (нині Світловодського району), хлібороб. Заарештований 13.10.1930 Полтавським оперативним сектором ДПУ (“участь у контрреволюційному повстанні сіл Глинського та Семигір’я” – див. Федір Шрамко і Пестина Залюбовська). Засуджений 23.12.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 8 років ув’язнення у концтаборі. За постановою секретаря НКВС УРСР 29.12.1936, враховуючи значний строк відбутого ув’язнення, достроково звільнений. Реабілітований 29.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Вдруге, працюючи швецем колгоспу “Червоний путиловець”, заарештований 20.02.1938 Новогеоргіївським РВ НКВС (“член повстанської контрреволюційної організації” – див. Харламп Бабич). Засуджений 5.04.1938 трійкою УНКВС Полтавської області до розстрілу, вирок виконано 29.05.1938. Реабілітований 14.06.1956 Кіровоградським облсудом . (П – 10452, 3557)
Дуденко Іван Іванович
1876 р.н., с.Калантаїв, українець, освіта початкова, проживав у с.Новоолексіївка Олександрійського району, хлібороб-одноосібник. Заарештований 1.10.1930 Олександрійським РВ ДПУ (“переселився у 1922 році, мав 16 десятин землі, 2 хати, 2 коней, 2 корови, кінну молотарку, у 1930 році майно продав, аби уникнути розкуркулювання; у березні 1930 року брав участь у розгромі созу; у вересні відмовився виконувати план хлібоздачі 200 пудів, 27.09.1930 сільрада мала описати рештки його майна, то він втік в цей час в інше село, лишивши на хазяйстві психічно хвору дочку, яка чекала представників влади з сокирою; Кузьма Дуденко, який живе окремо від батька, зібрав гурт селян на вулиці в очікуванні активістів: і як тільки вони зайшли на подвір’я, їх зустріла Іванова дочка з сокирою, в обороні став і Кузьма, ображав прийшлих, погрожував убивством; в цей час родичі Дуденків Сергій Рак і Софія Дерев’янко помчали вулицею з криком: “Чого чекаєте – збігайтесь, бачите, що прийшли грабувати?”; селяни в...
Дуденко Іван Трохимович