Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 34 из 121
Жданович Григорій Іларіонович
1875 р.н., с.Ставки Пінського повіту Мінської губернії (Білорусія), білорус, освіта середня духовна – Мінська семінарія, проживав у с.Березівка Устинівського району, священослужитель. Заарештований 13.01.1930 Устинівським райвідділом міліції (“на перший день різдва 7.01.1930 читав проповідь у сільській церкві, де зібралося близько двохсот віруючих, говорив: “Радянська влада мене пограбувала, за несплату податків забрала 53 буханки печеного хліба і 40 пудів зерна; миряни, не заблудіться, не записуйтесь у колективи, бо й з вами таке ж буде; на землю прийшов антихрист, щоб зібрати вас в одне місце й ви їли з одного котла”, всі плакали після його проповіді; 11 січня на сільських зборах виступали Фока Лахтіонов, Настя Осетрова, Ананій Орехов, які закликали односельців не вступати в колгосп”). Засуджений 1.02.1930 Зінов’євським окрсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та до 5 років заслання. Реабілітований 12.05.1992...
Жеденко Марія Федорівна
1884 р.н., ст.Отрадна Краснодарського краю (Росія), українка, освіта початкова, проживала у м.Кіровограді, домогосподарка. Заарештована 27.06.1941 УНКДБ Кіровоградської області (“зводить наклепи на радянську владу, компартію і радянський уряд, вихваляє фашистський лад Німеччини та її технічну і військову могутність; її квартиру відвідує антирадянський елемент – дружини репресованих і невідомі особи; виявляє інтерес до аеродрому, веде підозрілий спосіб життя”). Засуджена 9.01.1943 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Звільнена у 1946 році: захворіла на параліч і в 1947 році відправлена у супроводі медсестри в Кіровоград. Реабілітована 5.02.1957 трибуналом Київського військового округу. Чоловік Федір Якович, 1879 р.н., заарештований 20.12.1937 і син Яків 9.02.1938 – засуджені обидва до розстрілу “як японські шпигуни”; другий син Сергій у 1930 році “нелегально прибув із Харбіна в СРСР, за що був засуджений до 5 років неволі, втік із табору й нині...
Жесут Ян Станіславович
1893 р.н., с.Стріповиці Коженецького повіту Радомської губернії (Польща), поляк, у 1928 році був кандидатом у члени ВКП(б) – виключений “за відірваність від партії”, проживав у м.Кіровограді, їздовий заводу “Червоний виробничник”. Заарештований 27.09.1937 Кіровським МВ НКВС (“зумисне з метою шкідництва довів до повного виснаження велику кількість кінського поголів’я, в результаті чого зафіксовано три випадки падежу худоби; провадив контрреволюційну націоналістичну агітацію: “В Радянському Союзі скільки робітники не працюють, а однак живуть надголодь, ходять роззуті й роздягнені, а кажуть, що добились своєї влади”). Засуджений 11.12.1937 НКВС і Прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 27.12.1937. Реабілітований 5.03.1960 Верховним судом УРСР. Син В.Я.Жесут, який народився 22.04.1938, перебуваючи на службі у Військово-Морському флоті, написав Прокурору СРСР листа, в якому прагнув дізнатись про долю батька, адже перший раз на початку 50-их років у відповідь на звернення до Сталіна...
Жолдак Петро Харитонович
1898 р.н., с.Тясминка Пеньківської сільради, українець, освіта початкова, хлібороб-одноосібник. Заарештований 27.05.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“із родини середняка, в громадянську війну служив у кавалерійській бригаді Котовського; відвідував церкву, після її закриття організував у своїй хаті моління, де віруючі читали Біблію та співали релігійних пісень; мав зв’язок з контрреволюційним елементом: надавав матеріальну допомогу репресованим – висилав по 5 рублів священикам Кармазину і Олександру Дубині”). Засуджений 11.09.1937 трійкою УНКВС Харківської області до розстрілу, вирок виконано 1.10.1937. Реабілітований 16.10.1956 Кіровоградським облсудом. У справі є інформація, що арештовані Новогеоргіївським РВ НКВС у 1937 році Новицький Георгій Іванович, Петров Терентій Григорович, Хрей Григорій Устимович, Вибрик Захар Остапович, Хрієнко Юхим Денисович, Білий Михайло Петрович – померли в таборах. (П – 3372)
Жолудченко Анатолій Маркович
1903 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта вища (Дніпропетровський гірничий інститут, 1935), член ВКП(б) у 1924-34 роках (виключений із партії “за приховування факту виключення у 1929 році – як мобілізований на хлібозаготівлю не виконував план”), проживав у м.Москві, військовослужбовець із серпня 1941 року, помічник командира 949-го артполку з матеріального забезпечення, військовий інженер 3-го рангу. Заарештований 13.04.1942 особливим відділом НКВС 387-ої стрілецької дивізії (“у січні 1942 року при захопленні трофеїв залишив у себе 7 фашистських журналів і фотографії, з якими знайомив ряд командирів”; сам визнав себе винним у тому, що “зберігав фашистські журнали контрреволюційного змісту, допускав недбалість у роботі: полк мав перебої в постачанні, які викликали нарікання у бійців і результатом яких стала загибель 18 коней; зловживав службовим становищем, отримуючи продукти зі складу як особисто для себе, так і для інших командирів полку”). Засуджений 6.07.1942 військовим трибуналом...
Жуйков Лупан Філатович
1876 р.н., с.Золотарівка, росіянин, письменний, заможний хлібороб. Заарештований 28.03.1930 Кременчуцьким окрвідділом ДПУ (“Золотарівка протягом ряду років при проведенні всіх заходів радвлади відставала від інших сіл району; починаючи із зими 1929 року, куркулі, будучи водночас церковниками, самі й через підкуркульників, членів 50-ки, агітували проти колективізації, хлібозаготівлі, вживали усіх заходів, аби розвалити наявний один соз; куркулі Лупан Жуйков, Никанор Кобцев, Яків Гончаров, Леонтій Шулимов, Степан Ларіонов, Семен Чураков, Іван Щербаков і середняк Федір Лебедєв розповсюджували провокаційні чутки про неминучий голод, колективізацію порівнювали з панщиною і петлею для селянина, бо змушені будуть працювати на комуністів; 18 березня вони розібрали весь посівний матеріал страхфонду; 22 березня куркулі для волинки використали виклик у окрвідділ ДПУ Никанорового брата, священика Прокопа Кобцева у справі його сина, засудженого судовою трійкою до розстрілу, і вдосвіта церковним...
Жуков Єлифер Прокопович
1897 р.н., с.Микільське, росіянин, письменний, хлібороб-середняк. Заарештований 10.04.1931 Новогеоргіївським РВ ДПУ (“гурт куркулів Леонтій Носков, Єлифер Жуков, Яків Шмаров, Іван Носков разом із колишніми червоними партизанами, нині бідняками й середняками, систематично під виглядом пиятик збираються у сина куркуля Леонтія Носкова чи в середняка Олександра Блінова й обговорюють політичні питання – посівна кампанія, колективізація та інші, – для чого виробляють конкретні заходи з метою відкритого виступу проти радянської влади” – див. також Леонтій Носков). Новогеоргіївським РВ ДПУ 28.05.1931 з-під варти звільнений під підписку про невиїзд з місця проживання, 18.07.1931 справу направлено в Олександрійську дільничну прокуратуру, 5.08.1931 справу припинено. Майно батька Прокопа за несплату податків у 1930 році продане з торгів. (П – 7773)
Жуков Яків Петрович
1887 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, кустарний маляр. Заарештований 25.10.1936 Кіровським МВ НКВС (“колишні меншовики та соціал-демократи, які не відійшли від своїх меншовицьких позицій, гуртуються, провадять між собою контрреволюційну фашистську агітацію, висловлюють поразницькі настрої, вихваляють лад у Німеччині та Італії, орієнтуючись на інтервенцію і захоплення України Німеччиною” – див. також Яків Кеслер, Кіровоградський район, книга друга; Іван Мартинюк, Олександрівський район, книга четверта; Полікарп Ситник, Кіровоград). Засуджений 14.02.1937 Одеським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Верховним судом УРСР 9.05.1937 міру покарання зменшено до 3 років неволі з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 11.05.1990 Верховним судом УРСР. (П – 12495)
Жукова Валентина Антонівна
1903 р.н., селище Братське Нижньосірогозького району Херсонської області, українка, освіта середня спеціальна (Зінов’євський педагогічний технікум, 1925), проживала у м.Кіровограді, вихователька дитбудинку №2. Заарештована 18.02.1944 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“у 1942 до листопада 1943 року працювала вихователькою дитячого будинку №2; видала німецьким каральним органам громадян, які прослуховували передачі радянських радіостанцій” – див. Софія Квасюк, Кіровоград). Засуджена 15.05.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Звільнена в жовтні 1953 року з-під варти. Реабілітована 30.03.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. Чоловік Любавський Яків Іванович, 1901 р.н., арештований органами НКДБ: “працював три місяці у поліції, а потім утримував буфет-закусочну”. (П – 13189)
Журавська Ніна Георгіївна