Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 33 из 121
Єленевський Володимир Хомович
1882 р.н., м.Кіровоград, росіянин, освіта вища (Одеський університет, 1907), викладач російської мови та літератури педінституту. У 1931 році арештовувався органами ДПУ “за належність до контрреволюційної офіцерської організації”; у квітні 1935 року, працюючи викладачем технікуму сільгоспмашинобудування, заарештовувався Кіровським міським відділом НКВС у “підозрі націоналістичного виховання”, справу припинено за недоведеністю злочину. Втретє заарештований 16.02.1938 Кіровським міськвідділом НКВС (“син італійських підданих, перша дружина Марія Броджі – також; належність у 1937 році до антирадянської польської повстанської організації, яка займалася шкідницькою діяльністю на виробництві”). Засуджений 8.10.1938 особливою трійкою при УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 31.10.1938. Реабілітований 11.03.1958 трибуналом Київського військового округу. (П – 4766, 4255)
Єременко Іван Олексійович
1885 р.н., с.Б.Данилівська Федорівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, українець, освіта початкова, проживав у с.Шостакове Ганнотребинівської сільради Устинівського району, коваль колгоспу ім.Косіора. Розкуркулений у 1930 році, висланий на північ. Заарештований 26.03.1938 Устинівським РВ НКВС (“до 1924 року листувався із рідним братом, який в роки громадянської війни служив у денікінській армії, розстрілював червоних партизан і емігрував з денікінцями за кордон; вів контрреволюційна агітацію: вихваляв царський капіталістичний лад, висловлював поразницькі настрої стосовно СРСР; займався шкідництвом: відкрито виступав проти підживлення ґрунту в колгоспі”). Засуджений 22.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 17.07.1938. Реабілітований 29.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10677)
Єрмолаєв Костянтин Костянтинович
1905 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня, член ВКП(б) з 1930 року, начальник пересувної авторемонтної майстерні при 4-ому штурманському авіаполку. У 1931 році був засуджений за недбале ставлення до службових обов’язків до 1 року і 2 місяців неволі. Вдруге заарештований 13.02.1942 ОВ НКВС 5-ї резервної авіаційної групи (“не доніс радянським органам про антирадянську агітацію свого підлеглого, червоноармійця Петра Карпова”). Засуджений 24.02.1942 трибуналом 28 району авіабудування до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Трибуналом Південного фронту 11.03.1943 вирок скасовано, справу направлено на повторний розгляд, але через воєнні обставини слідчу справу Карпова-Єрмолаєва втрачено, звинувачувані етаповані в тил СРСР, далі їхні долі невідомі. Управлінням МДБ Кіровоградської області 16.03.1948 за маловажністю складу злочину справу припинено. Батько, Костянтин Ларіонович, робітник заводу “Червона зірка”, репресований у 1938 році. (П – 13059)
Жарий Олекса Миколайович
1910 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, письменний, хлібороб-середняк. Заарештований 5.01.1933 Новогеоргіївським РВ ДПУ (“саботажник хлібозаготівельних робіт, підозрювався як учасник терористичного акту” – див. Павло Залоїло). Новогеоргіївським РВ ДПУ 4.03.1933 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 18.01.1944 Новогеоргіївським РВ НКДБ (“посібництво німецьким окупантам: влітку 1942 року брав участь в облаві на молодь для відправлення в Німеччину, збирав по людях для німецької армії курей”; “підозрювався у видачі німцям восени 1941 року колишнього голову сільради, комуніста Михайла Махненка, якого розстріляли”; згодом у скаргах у високі державні інстанції Олекса Жарий пояснював, що його зумисне переплутали з братом Іваном, який служив у поліції). Засуджений 6.06.1944 військовим трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 20 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований...