Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 109 из 121
Царенко Юрій Панасович
1925 р.н., селище Арнаутове (нині у складі м.Кіровограда), українець, освіта неповна середня, проживав у м.Хабаровськ (Росія), рядовий військової частини 13684 – в Радянській армії з 1945 року. Заарештований 13.10.1948 контррозвідкою МДБ військової частини №44245 (“в роки німецької окупації рік жив у селі, а з травня 1942 по квітень 1945 жив і працював у Німеччині як остарбайтер; в липні 1948 року в колі вояків учинив ворожий образливий напад на адресу вождя народу, нецензурно виправивши його прізвище; поширював серед військовиків анекдоти антирадянського змісту, провадив контрреволюційну агітацію: “Німці харчуються краще, ніж ми, у них є в що одягнутись, не те, що в нас”). Засуджений 23.12.1948 військовим трибуналом військової частини №36731/2 до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 25.08.1967 Верховним судом СРСР. (П – 8118)
Цвєтков Михайло Васильович
1893 р.н., смт Козельщина Полтавської області, українець, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, обліковець. У 1923 році 10 місяців перебував під слідством за нелегальний перетин державного кордону. Вдруге зааарештований 10.12.1929 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“поручник царської армії; в роки громадянської війни на посаді начальника радянської міліції у Новомиргороді оточив себе політбандитами і підтримував зв’язок із загонами Завгороднього та Гризла, які оперували в цій окрузі, і постачав їх зброєю; згодом переховувався у дружининому селі Гапсине, мав стосунки з бандитом Тереніним, якого пізніше було розстріляно; перейшов до загону Завгороднього, здійснював розбійні напади на радянські установи; у 1920 році втікає в Румунію, повернувся через три роки, на кордоні був затриманий органами ДПУ; після звільнення продовжив свою контрреволюційну діяльність: гуртує довкола себе залишки бандитизму, виключених із лав КП(б)У, поширює чутки про наближення війни і загибель радянської влади...
Циба Тимофій Якович
Цибульський Леонід Давидович
1908 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня технічна, в Червоній армії з 26.06.1941, заступник командира технічної роти 536-го окремого інженерного батальйону, старший лейтенант. Заарештований 29.07.1942 особливим відділом НКВС 3-ої армії (“провадив антирадянську агітацію серед військовиків: у червні 1942 року розповідав замполітам і політрукам, що ремонтував свого часу підлогу в Кремлі і був на Новодівичому цвинтарі, де похоронені син Максима Горького й Алілуєва – в процесі бесіди висловлював наклепницькі видумки про смерть Алілуєвої, пов’язуючи її з іменем Вождя партії; у липні 1942-го розповідав контрреволюційний анекдот, зміст якого зводився до порівняння ЦИРКу з ЦИКом і з протягуванням антисемітизму; висловлював недовіру більшовицькій пресі і капітулянтські видумки на адресу Червоної армії; захоплювався бандитами громадянської війни: “Зайшов Махно весь виряджений – в бекеші, з двома лимонками, збоку парабелум, нагайка й шашка. В один день убивав і вішав по 12 комісарів...