Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 115 из 121
Шевченко Сава Пилипович
1883 р.н., м.Звенигородка Черкаської області, українець, освіта вища (історико-філологічний факультет Київського університету), член партії українських радикалів у 1905-18 роках, УКП (боротьбистів) з 1918-го, член КП(б)У у 1920-21 роках (“виключений як інтелігент”), проживав у м.Кіровограді, лектор вечірнього робітничого університету. Заарештований 17.02.1931 Одеським облвідділом ДПУ (у справі “Українського національного центру”). Засуджений 5.03.1932 трійкою колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у концтаборі умовно. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Вдруге як викладач педтехнікуму заарештований 1.04.1935 Кіровським міськвідділом НКВС (учасник антирадянської організації, шкідництво). Засуджений 15.10.1935 Одеським облсудом до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з конфіскацією майна та позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 21.03.1958 Верховним судом УРСР. (П – 10135, 4304)
Шейман Йосип Кононович
1901 р.н., с.Кожеве Новогрудського повіту Мінської губернії (нині Білорусь), білорус, освіта 3 класи, член ВКП(б) у 1927-34 роках (виключений “за відмову від роботи”), проживав у м.Кіровограді, токар спеццеху №2 заводу “Червона зірка”. У 1922 році арештовувався “за нелегальний перетин державного кордону з Польщі в СРСР”, 7 місяців перебував під вартою, звільнений без суду. Вдруге заарештований 21.07.1938 Кіровським міськвідділом НКВС (“шпигунська діяльність: “у 1920 році червоноармійцем потрапив у польський полон, працював наймитом, у 1922-ому призваний у польську армію, прослуживши 3 місяці, дезертирував і втік в СРСР”, “у 1937 році прибулому із Польщі Станіславському передав дані про потужність заводу “Червона зірка”, про наявність у нього спеццехів і вироблюваної ними продукції, кількість зайнятих робітників та умови їхньої праці; готував вибух електростанції у радгоспі “Масандра” в м.Ялті, де він раніше працював”). Засуджений 4.10.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до...
Шелехов Олександр Юхимович
1897 р.н., м.Луганськ, росіянин, освіта вища (Харківський будівельний інститут, 1930), член ВКП(б) із 1919 року – у серпні 1937-го виключений “за втрату класової пильності і за зв’язок із шкідницьким елементом”, проживав у м.Кіровограді, військовослужбовець, начальник військово-будівельної дільниці №174. Заарештований 2.09.1938 особливим відділом управління Держбезпеки 15-ої авіабригади (“зловживаючи своїм службовим становищем, разом із заступником Бенціоном Полoнським застосовував при будівництві оборонних об’єктів неякісний матеріал, допускав відхилення від проектів, зривав строки будівництва і т. п., участь у контрреволюційній змові” – із обвинувального висновку; “з перших же днів до мене застосовують виключну жорстокість і знущання; слідство вели слідчі Бліц і Гай; до мене застосовували стійку під вартою гвинтівок протягом 8 днів майже без харчування й абсолютно без сну, відбірні матюки й погрози розстрілу без суду та інше; все зводилось до того, щоб я під диктовку Бліца підписав...
Шельтинг Володимир Романович
1885 р.н., м.Оренбург (Росія), голландець, освіта вища (математичний факультет Одеського університету), проживав у м.Кіровограді, викладач математики школи №5. Заарештований 2.12.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“із родини крупного землевласника, брат Олександр до першої світової війни виїхав у Німеччину, брат Роман живе за кордоном, сестри Євгенія і Єлизавета живуть відповідно у Польщі і Франції; член військово-офіцерської організації, в яку був завербований 1931 року Павлом Ілляшевичем – див. Олександрівський район, книга п’ята, згодом репресованим; підтримував стосунки з директором реального училища Яковом Кобцем, монархістом і чорносотенцем, відомим організатором боротьби проти радянської влади в період громадянської війни, який нині перебуває за кордоном; приятелював з ворогом народу Борисом Ткачуком”). Засуджений 20.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 16.07.1938. Реабілітований 19.10.1957 Кіровоградським облсудом. (П – 3931)
Шерр Антон Антонович
1897 р.н., с.Зельци Фрідріх-Енгельського (нова назва смт Лиманське Роздільнянського) району Одеської області, німець, освіта незакінчена вища (два курси медицинського факультету Одеського університету), проживав у м.Кіровограді з 1936 року, бухгалтер Кіровського аптекоуправління. У 1929 році особливою нарадою при колегії ОДПУ позбавлений права проживати у Москві, Ленінграді, Ростові-на-Дону та в Україні строком на 3 роки, висланий у Нижньоволзький край, Росія. Вдруге заарештований 11.10.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“служив прапорщиком артилерії з березня по жовтень 1919 року в денікінській армії, відступив у Польщу, у серпні 1920-го направлений в Крим у армію Врангеля, в жовтні перейшов на бік Червоної армії; серед співробітників провадив антирадянську агітацію, поширював наклепницькі чутки, вихваляв фашизм у Німеччині, цікавився виготовленням сильнодіючих ліків з метою влаштування шкідницьких актів”). Засуджений 27.11.1937 НКВС і прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано...
Ширкевич Григорій Семенович
1891 р.н., с.Чеплі Веліжського повіту Вітебської губернії (нині Смоленської області, Росія), білорус, освіта вища (Вітебська духовна семінарія, 1911; Харківський ветеринарний інститут, 1916), проживав у м.Зінов’євську (нині Кіровоград), ветлікар Української кавалерійської школи. Заарештований 7.03.1931 Зінов’євським РВ ДПУ (“член контрреволюційної організації, мета якої – повалення радянської влади, шкідництво: “Як старший ветлікар Української кавалерійської школи у Зінов’євську я своїм голосом сприяв признанню придатності вівса на згодівлю коням заводу “Червона зірка”: доброякісний овес в корм коням не годився в силу специфічних якостей вівса – дерев’янистість і анатомічні особливості коня, який має малий шлунок, а тому при згодовуванні виникають часті кольки, які знижували працездатність коней, від чого страждала робота транспорту і, зрозуміло, заводу” – із свідчень Ширкевича 26.04.1931). Засуджений 22.06.1931 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 10 років ув’язнення у концтаборі.
Шишко Сергій Олександрович
1912 р.н., м.Узда Мінського округу (Білорусія), білорус, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, старший авіатехнік 15-ої авіабригади. Заарештований 2.03.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“показав комісарові бригади листівку, яку отримав від матері з Західної Білорусії, яка тоді знаходилась у складі Польщі, де мати повідомляла, що четверо їхніх родичів сидять у польській в’язниці за комуністичні переконання; контрреволюційна агітація: “У підручниках з історії ВКП(б) справжніх вождів партії викидають, а піднімають авторитет незначних осіб, колгоспники живуть погано, з них деруть великі податки, про добробут же тільки говорять”). Засуджений 6.08.1937 трибуналом Київського військового округу до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки, звання військового техніка 2-го рангу. Реабілітований Верховним судом СРСР 28.12.1956. (П – 3585)