Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 118 из 121
Шулимов Леонтій Якович
1906 р.н., с.Золотарівка, росіянин, освіта початкова, заможний хлібороб. Заарештований 29.03.1930 Кременчуцьким окружним відділом ДПУ (“22 березня 1930 року о 7-ій годині ранку до сільради почала підходити юрба, яка вимагала негайного звільнення священика Прокопа Кобцева, юрбою керували експертники й позбавленці Леонтій Шулимов, Іван Андрєєв, Яків Гончаров та Іван Щербаков, які закликали розтерзати представника влади й рухатись на Кременчук, розгромити ДПУ і звільнити священика”; із довідки Золотарівської сільради від 27.03.1930: “син крупного землевласника, батько до революції мав 200 гектарів землі, 6 гектарів лісу, близько 100 батраків, 30-35 пар робочих коней, 15 корів, 80 овець, 2 кінні молотарки, 2 вітряки, сіялки, віялки, жатки та інший сільськогосподарський інвентар; від батька не відокремлювався, був позбавлений виборчих прав як куркуль, платив сільгоспподаток у сумі 275 рублів”; “у 1966 році подавав скаргу, в якій заявляв, що він походженням із бідняцької родини і просить...
Шулимов Мефодій Якович
1888 р.н., с.Золотарівка, росіянин, освіта початкова, проживав у м.Новогеоргіївську (нині м.Світловодськ), їздовий артілі “Червоний транспорт”. У 1930 році “за невиконання твердого завдання” був розкуркулений. Заарештований 15.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“батько Яків до революції був куркулем і разом із братом Левом у 1905 році разом із поліцією і жандармерією брали участь у придушенні селянського повстання; у 1918-ому, коли німці готувались здійснити обстріл Золотарівки, Яків зібрав мешканців села, наказав їм стати на коліна й просити німців, щоб ті не стріляли”; “вів поразницьку агітацію: у майбутній війні переможе Німеччина”). Засуджений 27.12.1937 трійкою УНКВС Полтавської області до розстрілу, вирок виконано 9.01.1938. Реабілітований 29.07.1957 Кіровоградським облсудом. Син Гнат і брат Архип розстріляні в один день; двоюрідний брат Антон Львович служив у денікінців, убитий червоноармійцями. ( П – 3743)
Шулимов Федір Ларіонович
1885 р.н., с.Золотарівка, українець, освіта початкова, хлібороб. У 1921 році був розкуркулений: забрано 300 пудів хліба, коні, корови, інвентар і землю; у 1929-ому позбавлений виборчих прав як куркуль за невиконання плану хлібозаготівлі (45 пудів хліба), за декретом ВУЦВК від 3.07.1929 частина майна продана з торгів. Заарештований 16.10.1930 Новогеоргіївським РВ ДПУ (“нині має 7,3 десятини власної землі, 2 коней і весь сільгоспінвентар, провадить антирадянську пропаганду проти колгоспів, злісно не здає хлібні лишки; через агітацію Шулимова у Золотарівці виникла волинка, коли жінки намагались розгромити колгосп і побити представника влади й керівника колгоспу”). Засуджений 2.01.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітований 25.09.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. Репресовані двоюрідні брати Архип і Мефодій. (П – 6171)
Шулов Соломон Якович
1876 р.н., м.Кіровоград, єврей, освіта початкова, бухгалтер і технічний секретар товариства землевлаштування трудящих євреїв, ТЗЄТ. Заарештований 23.08.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“шпигунство: у 1921 році втік із СРСР у Польщу, звідки вернувся у 1923, перейшовши нелегально державний кордон; з 1926 року підтримував зв’язок із сіоністською організацією “Лівий Гашонер-Гаціор”, керівником осередку якої був його син Арон; після засудження сина підтримував стосунки із членами організації”). Засуджений 4.10.1937 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах, 17.01.1940 міру покарання замінено забороною проживати в режимних місцевостях згідно зі списком №2 протягом 5 років. Помер 14.09.1939 в “Ухтижмлагу”. Реабілітований 26.06.1966 Кіровоградським облсудом. Дружина Єва Саулівна Шулова, 1880 р.н., заарештована 20.10.1937, звільнена 17.02.1938. (П – 8053)
Шумбарський Федір Іванович
1901 р.н., м.Межирічі Волинського воєводства (нині с.Великі Межирічі Корецького району Рівненської області), поляк, освіта початкова, різнороб деревообробного цеху заводу “Червона зірка”. У 1923 році арештовувався органами ДПУ за нелегальний перетин державного кордону, 7 місяців перебував під вартою. Вдруге заарештований 19.08.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“у 1921-23 роках служив у прикордонній охороні польської армії, перебіг в СРСР на ділянці кордону поблизу Новоград-Волинська; у 1925-27 роках підтримував зв’язки з польським консульством, мав намір прийняти польське підданство, щоби вернутись у Польщу, листувався з рідними у Межирічі; на заводі займався контрреволюційною діяльністю: виступав проти стахановського руху, підбивав робітників не підписуватись на позику зміцнення обороноздатності СРСР”). Засуджений 10.10.1937 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер в ув’язненні 1.04.1944 (за іншими довідками 1.01.1944 і 1.02.1944) у Комі...
Юрков Семен Григорович
1885 р.н., м.Кіровоград, росіянин, освіта вища (інженерний інститут), інженер-будівельник, без певних занять. Заарештований 14.07.1945 УНКВС Кіровоградської області (“під час німецької окупації з 6 серпня по 18 жовтня працював головою міськуправи, згодом директором водоканалу, швидко організував апарат управи і служби порядку у місті, забезпечив повністю постачання міста водою, відновив роботу водоканалу; виправдавши довіру німців, у 1942 році був направлений у фашистську Німеччину, після повернення став вихваляти фашистський лад, закликав робітників працювати ще краще на окупаційну владу; у листопаді 1943-го разом з родиною втік у Берлін, де жив до розгрому фашизму”). Засуджений 28.09.1946 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 18 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітований 21.12.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13761)
Юрченко Василь Сильвестрович
1902 р.н., с.Селець Народицького району Житомирської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, деревообробник за фахом, командир штабного взводу 1-ої дільниці МПВО. У липні 1930 року за крадіжку борошна був заарештований і перебував під вартою 1 місяць, звільнений під підписку про невиїзд; у січні 1933 року за ст.170 КК УРСР був засуджений до 8 років неволі, звільнений достроково із “Севвостлагу” серед червня 1937-го. Втретє заарештований 27.06.1944 відділом контррозвідки “Смерш” УНКВС Кіровоградської області (“посібництво німецьким окупантам: в роки війни працював начальником будинкоуправління, разом з поліцаями Малюгою, Шапошниковим та іншими систематично розшукував квартири, залишені євреями, вилучав їхнє майно – з вересня 1941 по середину травня виявив 17 таких квартир”). Засуджений 16.08.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна.