Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 112 из 121
Чистосердов Микола Іванович
1886 р.н., м.Зарайськ Московської області (Росія), росіянин, освіта вища ветеринарна, проживав у м.Кіровограді, завідувач ветбаклабораторії цукротресту. Заарештований 4.12.1936 управлінням Держбезпеки Молдавського облуправління НКВС (антирадянська діяльність). Інших даних у справі немає. Реабілітований в 1955 році управлінням КДБ Кіровоградської області. Вдруге заарештований 3.06.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“син священика; член диверсійно-шкідницького угруповання із числа ветеринарних спеціалістів і зоотехніків, які працювали в системі радгоспів Одеського цукротресту: група практично здійснювала підривну діяльність шляхом неправильних щеплень худобі, що знищувало поголів’я, а з метою поширення епізоотії – чума, рожа, сибірка – встановлювались удавані діагнози, що заважало вести боротьбу з хворобами низовому ветеринарному персоналу; член диверсійної шкідницької організації, підтримував зв’язок з німецькими підданими братами Шандертами, які підозрювалися в належності до...
Чистякова Марія Юліївна
1885 р.н., м.Ленінград, освіта незакінчена вища, безробітна, проживала у м.Кіровограді, домогосподарка. Була заарештована київською ЧК одразу після революції 1917 року. Вдруге заарештована 7.05.1927 Зінов’євським МВ ДПУ, того ж дня звільнена під підписку про невиїзд, втретє заарештована 2.04.1928 (“до революції була таємним співробітником під псевдо “Макаренко” при колишньому жандармському управлінні в м.Києві, допомагаючи царському уряду в боротьбі з революційним рухом серед студентства; із заяви Марії Чистякової у Зінов’євську 14.01.1927: “у грудні 1915 року представник царської охранки заявив мені, слухачці жіночого медичного інституту у Києві, що я зобов’язана давати свідчення про життя в інституті, що відбувається на студентських сходках і т.д.; я відмовилась, та мені сказали, що в такому разі навчанню край – довелося скоритись; я з’являлась туди раз чи два на тиждень, розповідаючи про академічне життя; з початком революції, десь через місяць, моє ім’я було опубліковане в...
Чмиг-Гаціська Алла Миколаївна
1924 р.н., м.Кіровоград, українка, освіта середня, член ВЛКСМ з 1939 року, головний бухгалтер Кіровоградського “Ассобозу”. Заарештована 20.06.1946 відділом контррозвідки “Смерш” МДБ Південно-західного округу прикордонно-внутрішньої охорони (антирадянська діяльність). Управлінням МДБ Кіровоградської області 31.07.1946 справу припинено, з-під варти звільнена. Вдруге заарештована 12.05.1949 управлінням МДБ Кіровоградської області (“зрада Батьківщини: в роки війни працювала перекладачем фельдкомендатури, перекладала документи німецького суду, цензурувала листи добровольців німецької армії і газети “Кіровоградські вісті”, виконувала обов’язки конферансьє в театрі для німців, перекладала розмови радянських громадян при відвідуванні ними комендатури; будучи членом Національно-трудового союзу нового покоління, співпрацювала з німецькими окупантами; із Клавдієм Цигановим у грудні 1943-го евакуювалась у Вінницю”). Засуджена 22.07.1949 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 25 років...
Чмихун Микола Максимович
1910 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня, член ВКП(б) з 1930 року, токар механічного цеху №4 заводу “Червона зірка”. Заарештований 4.02.1933 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (“підозрювався у веденні антирадянської агітації”; із свідчень Чмихуна: “Я навчався в колишній Пашутінській школі, але внаслідок поганих матеріальних умов кинув навчання у 1921 році, працював наймитом у с.Обознівка, там працював пастухом у куркуля Івана Коханенка до 1924-го; у 1925 році вступив до школи ФЗН при заводі “Червона зірка”, з 1929 працюю токарем; антирадянську роботу став проводити з 1932 року, бачачи цілу низку несправедливостей економічного стану робітників і неправильну політику нашої партії, яка довела робітників до злиднів: ми збирались гуртами в обідню перерву, де й бесідували на антирадянські теми; я також розповсюджував анекдоти, які носили явно контрреволюційний характер, за що мав партійне стягнення – сувору догану з занесенням у особову справу; за чаркою на квартирі Якова Джугана я...
Чорний Петро Филимонович
1923 р.н., с.Ольгопіль Новобузького району Миколаївської області, українець, освіта вища (Кіровоградський педінститут, 1948), член ВЛКСМ, проживав у м.Кіровограді, учитель школи с.Кетрисанівка Бобринецького району. Заарештований 16.06.1949 УМДБ Кіровоградської області (“3.03.1949 на адресу Кіровоградського радіовузла і в редакцію “Кіровоградської правди” відправив два анонімні листи з наклепами на адресу радянського уряду і ВКП(б); антирадянського характеру анонімні листи надійшли вдруге до Кіровоградського радіовузла 11.03.1949, а в квітні 1949 року у Москву в газету “Правда”). Засуджений 29.08.1949 Кіровоградським обласним судом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Верховним судом УРСР 21.09.1949 присуд скасований, проведено повторну експертизу, яка виявила: П.Ф.Чорний не є автором анонімних листів. Управлінням МДБ Кіровоградської області 16.12.1949 справу закрито, з-під варти звільнений. (П – 2060)
Чорнобай Яків Іванович
1886 р.н., с.Завадівка (нині у складі м.Кіровограда), українець, освіта початкова, муляр за фахом, член колгоспу імені Леніна. Заарештований 20.10.1944 Кіровоградським РВ НКДБ (“разом із колишніми куркулями Давидом Вольним і Герасимом Джепком в період німецької окупації добровільно був членом комісії сприяння німецькій владі: збирали в людей теплі речі для потреб німецької армії, вилучали в односельців худобу – в 1941-42 роках відправлено в Німеччину більше 30 голів ВРХ, силувано виганяли молодь на роботи до рейху – за 1942 рік з села виїхало 13 хлопців і дівчат, вихваляли німецькі культуру і порядки, називали німецьку армію “визволителькою”). Засуджений 19.12.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 29.01.1992 Кіровоградським облсудом. (П – 13595)