Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 117 из 121
Шрокк Альберт Фрідріхович
1890 р.н., м.Грац (Австрія), німець, освіта неповна середня, член ВКП(б) у 1918-35 роках, проживав у м.Кіровограді, слюсар заводу “Озет”. У жовтні 1935 року був заарештований Одеським обласним управлінням НКВС “як член контрреволюційного угруповання”, утримувався під вартою 11 місяців. Вдруге заарештований 14.12.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“у 1915-18 році перебував у російському полоні у Пермській губернії як солдат австрійської армії, у 1918-20 роках служив у 1-ому Інтернаціональному полку Червоної армії, у 1920-24 роках працював у Миколаївській ЧК-ДПУ; у 1937 році переїхав із Одеси в Кіровоград”; “учасник німецько-націоналістичного куркульського контрреволюційного угруповання” – див. Іван Францович Антон). Засуджений 29.01.1938 НКВС та прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 28.05.1938. Реабілітований 5.04.1959 Верховним судом УРСР. (П – 4708)
Штальцер Ернст Іванович
1888 р.н., м.Берн (Швейцарія), німець, письменний, проживав у м.Кіровограді, член ВКП(б) у 1928-33 роках, слюсар за фахом, сортувальник лісу заводу “Червона зірка”. У 1933 році, працюючи головою Староданцігської сільради Зінов’євського округу, виключений з партії і засуджений до 4 місяців примусової праці “за організацію опору проведенню хлібозаготівельної кампанії – сільрада не виконала план хлібоздачі”. Вдруге заарештований 11.10.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“як вояк австрійської армії у 1914 році потрапив у російський полон; займався шкідництвом на заводі – гальмував роботу чистильних верстатів; розкладав трудову дисципліну, вихваляв життя в Німеччині, зводив наклепи на заходи партії й уряду”). Засуджений 28.11.1937 oсобливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер 22.09.1943 в неволі (Комі, Росія). Реабілітований 7.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12254)
Штельмахов Георгій Петрович
Штефан Данило Прокопович
1892 р.н., с.Чаплине, українець, освіта 2 класи, сторож колгоспу ім.Сталіна. Заарештований 3.10.1947 Новогеоргіївським РВ МДБ (“перебуваючи на початку війни в трудовій армії на Кавказі, схиляв робітників до дезертирства: “Для чого ми тут, на Кавказі, коли вся Україна окупована німцями? ми вже старі, нас в армію брати не будуть, тому краще нам вернутись додому, а німці над нами не знущатимуться”, “у 1947 році дискредитовував ВКП(б) і радянський уряд, агітував проти заходів партії й уряду в сільському господарстві: “Хоч зберемо й найбільший урожай, та ми його не побачимо, бо все вивезуть в Англію й Америку”; “у 1918-21 роках працював головою Чаплинської сільради, у травні 1919-го арештовувався повстанцями Коцура, які змусили йти до них служити, але через місяць утік”). Засуджений 27.12.1947 Кіровоградським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Комісією з розгляду справ засуджених за контрреволюційні злочини 19.05.1954...
Штефан Йосип Семенович
Штукар Марія Степанівна
1923 р.н., м.Турів Поліської (нині Гомельської) області (Білорусія), білоруска, освіта середня спеціальна (Олександрійський педагогічний технікум, 1939), член ВЛКСМ до війни, проживала у м.Кіровограді з 1943 року, вчителька за фахом, із січня 1944-го рядова музвзводу 409-ої стрілецької Кіровоградської дивізії. Заарештована 9.02.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 409 СКД (“контрреволюційна діяльність: в роки окупації працювала в народному театрі, перекладачем у сільгоспкоменданта і в каральному козачому загоні; перебуваючи в камері попереднього ув’язнення, вела агітацію серед заарештованих: вихваляла умови життя у фашистській Німеччині, зводила наклепи на керівників партії та уряду стосовно колгоспного будівництва”). Засуджена 4.05.1944 військовим трибуналом 7-ої гвардійської армії до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітована 9.08.1989 Кіровоградським облсудом. Батько Штукар Степан Карпович у 1932 році як колишній офіцер...
Шуйський Михайло Галактіонович
1887 р.н., м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), росіянин, освіта вища (Київський комерційний інститут), бухгалтер млино-лісопильного комбінату. Заарештований 4.10.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“син купця 2-ої гільдії; член антирадянської фашистської повстансько-диверсійної організації, завданням якої було вербувати нових членів і готувати диверсії до початку війни між СРСР і фашистськими державами, аби допомогти їм здійснити інтервенцію; організація складалась із колишніх дворян, купців і офіцерів – створена Михайлом Шуйським за вказівкою інженера Київського проектного бюро по спорудженню водоканалізації Юрія Трефільєва, 1888 р.н. у Новогеоргіївську, засудженого у жовтні 1938 року до 8 років неволі”). Засуджений 7.11.1937 трійкою УНКВС Полтавської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 1.06.1957 Кіровоградським облсудом. Тесть Попов П.І., голова Новогеоргіївської держдуми, після революції розстріляний червоними у Одесі 1919 року. (П – 3599)
Шулер Едуард Фрідріхович
1897 р.н., с.Грослібенталь Спартаківського (нова назва смт Великодолинське Овідіопольського) району Одеської області, німець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, коваль-молотобоєць цегельного заводу. У 1923 році був засуджений до 3 років неволі, просидів 4 місяці, звільнений під підписку про невиїзд, потім Одеський облсуд засудив за антирадянську діяльність на 5 років, за касацією строк зменшено до 3 років, які повністю відбув у неволі; у 1932 році органами ДПУ висланий на північ, працював на будівництві каналу Москва-Волга, у 1936-ому вернувся у Кіровоград. Вчетверте заарештований 3.09.1937 Кіровським РВ НКВС (“син куркуля, розстріляного у 1919 році червоними за участь у повстанні німців-колоністів проти радянської влади; брав участь у повстанні разом з батьком, у 1919-ому служив у денікінській армії, в Одеському караульному батальйоні по охороні тюрми; вів антирадянську агітацію та пропаганду: закликав робітників не підписуватись на державну позику, не виходити на роботу...