ШУЛИМОВ ЛЕОНТІЙ ЯКОВИЧ

1906 р.н., с.Золотарівка, росіянин, освіта початкова, заможний хлібороб. Заарештований 29.03.1930 Кременчуцьким окружним відділом ДПУ (“22 березня 1930 року о 7-ій годині ранку до сільради почала підходити юрба, яка вимагала негайного звільнення священика Прокопа Кобцева, юрбою керували експертники й позбавленці Леонтій Шулимов, Іван Андрєєв, Яків Гончаров та Іван Щербаков, які закликали розтерзати представника влади й рухатись на Кременчук, розгромити ДПУ і звільнити священика”; із довідки Золотарівської сільради від 27.03.1930: “син крупного землевласника, батько до революції мав 200 гектарів землі, 6 гектарів лісу, близько 100 батраків, 30-35 пар робочих коней, 15 корів, 80 овець, 2 кінні молотарки, 2 вітряки, сіялки, віялки, жатки та інший сільськогосподарський інвентар; від батька не відокремлювався, був позбавлений виборчих прав як куркуль, платив сільгоспподаток у сумі 275 рублів”; “у 1966 році подавав скаргу, в якій заявляв, що він походженням із бідняцької родини і просить реабілітації” – див. також Лупан Жуйков). Засуджений 17.04.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 10 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітований 24.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Брат Никифор у 1918 році служив у гетьманській варті, розстріляний червоними партизанами; двоюрідні брати Шулимови Антон та Іван також розстріляні. (П – 10827)