ЦВЄТКОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ

1893 р.н., смт Козельщина Полтавської області, українець, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, обліковець. У 1923 році 10 місяців перебував під слідством за нелегальний перетин державного кордону. Вдруге зааарештований 10.12.1929 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“поручник царської армії; в роки громадянської війни на посаді начальника радянської міліції у Новомиргороді оточив себе політбандитами і підтримував зв’язок із загонами Завгороднього та Гризла, які оперували в цій окрузі, і постачав їх зброєю; згодом переховувався у дружининому селі Гапсине, мав стосунки з бандитом Тереніним, якого пізніше було розстріляно; перейшов до загону Завгороднього, здійснював розбійні напади на радянські установи; у 1920 році втікає в Румунію, повернувся через три роки, на кордоні був затриманий органами ДПУ; після звільнення продовжив свою контрреволюційну діяльність: гуртує довкола себе залишки бандитизму, виключених із лав КП(б)У, поширює чутки про наближення війни і загибель радянської влади; будучи сексотом Зінов’євського окружного відділу ДПУ, сам виявив бажання, ніякої діяльності не провадив, навпаки – не дотримувався конспірації, бравував цим, аби його боялись і з ним рахувались” – із обвинувального висновку; із свідчень Цвєткова: “Мене арештовували німці у 1918 році на півтора місяця, втік і служив у більшовицькій поліції, за що був заарештований денікінцями у 1919 році на півтора місяця, звільнив з-під варти дядько дружини полковник Теренін, дочекався більшовиків: створював органи влади і міліцію у Новомиргороді, через кепські стосунки з головою райвиконкому і комісаром арештовувався не раз при переході через місто будь-якого загону; у 1920 році змушений був утекти в Рибницю, на румунську сторону, жив там три роки, а в 1923-ому повернувся додому”). Засуджений 3.02.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 10 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітований 31.01.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12382)