Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 105 из 121
Урман Віталій Абрамович
1923 р.н., м.Вінниця, росіянин, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, без певних занять. Заарештований 21.04.1943 особливим відділом НКВС Рязанського спецтабору №178 (“у перших числах квітня 1942 року пішов служити в міську поліцію: охороняв маслозавод, будинок фашистського суду, ремонтував мотоцикли і велосипеди, розвозив повістки населенню в суд; за роботу мав оплату щотижнево 78 рублів 48 копійок, продуктові і хлібні картки; носив на рукаві білу пов’язку з фашистською свастикою; від німецької управи отримав квартиру і вніс у банк міської управи 1000 рублів радянських грошей; 24.07.1942 втік з Кіровограда, щоб перейти лінію фронту, 1.09.1942 в с.Буденному Воронезької області був затриманий поліцією і направлений в угорську комендатуру, звідки його через табір військовополонених відправили на сільгоспроботи збирати врожай; 25.10.1942 втік, перейшов лінію фронту; в тилу Червоної армії був направлений у Рязанський спецтабір”). Засуджений 10.11.1943 особливою нарадою НКВС СРСР до 5...
Усатенко Ірина Іллівна
1927 р.н., м.Кіровоград, росіянка, освіта неповна середня, проживала з 1943 у Німеччині, учениця. Заарештована 30.04.1945 відділом контррозвідки “Смерш” 5-ої гвардійської армії (“разом з Марією Лисенко та Ангеліною Любавською вивезена до Німеччини, навчалась у спецшколі для шпигунської роботи в тилу частин Червоної армії; 7.04.1945 разом з Іваном Расщепком, Михайлом Синявським, Ангеліною Любавською й Іриною Лисенко на військовому катері у супроводі німецького офіцера Балтійським морем були направлені з завданням шпигунського характеру висадитись на побережжя в тилу однієї з частин Червоної армії, але були обстріляні береговою охороною і повернулись назад, в районі німецького міста Кірхгайне затримані радянською комендатурою”). Засуджена 9.07.1945 військовим трибуналом 5-ї гвардійської армії до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки, звільнена із заслання 24.04.1954. Реабілітована 6.04.1960 трибуналом військової частини 14069. (П...
Успенський Вячеслав Іванович
1891 р.н., освіта 5 класів семінарії, член партії лівих есерів, проживав у м.Кіровограді, помічник пристава 2-ої дільниці Єлисаветградського повіту у с.Велика Виска. Заарештований 2.02.1920 особливим відділом 60-ої стрілецької дивізії (“служив у державній варті війська генерала Денікіна, застосовував інквізиційно-поліцейські тортури до непокірних селян, чим затримував рух звільнення трудящих мас від іга капіталу”; “наприкінці лютого 1919 року прибув разом із старою матір’ю та сестрою із Тверської губернії через голод, сестра в Єлисаветграді померла, лишивши двох дітей-сиріт; не було як і з чого жити, тому попросився на службу до денікінської армії” – із пояснень Успенського). Засуджений 6.02.1920 реввійськтрибуналом 12-ої армії 60-ої стрілецької дивізії РРФСР до розстрілу з приведенням його до виконання протягом 48 годин. Реабілітований 16.05.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 14170)
Федоров Захар Зіновійович
1895 р.н., с.Васильєве Кіржацького району Івановської області (нині Владимирської, Росія), росіянин, освіта початкова, член ВКП(б) з 1918 року, проживав у м.Кіровограді, слюсар артілі “Червоний металіст”. У 1925 році заарештовувався органами ОДПУ за підозрою у шпигунстві на користь румунської розвідки. Вдруге заарештований 27.06.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“контрреволюційна діяльність, дискредитація радянського ладу, поділяв правоопортуністичні погляди Бухаріна”; із пояснення при виключенні з ВКП(б): “Нема нічого дивного, в житті всяке буває; так, був незгоден з лінією ЦК партії; не один я тепер ніщо, а всі колишні великі люди, члени партії, або вислані й розстріляні, або підтоптані під каблук – хай наші вороги тепер втішаються; адже сьогодні при владі знаходиться половина тих, хто на зорі радянської влади був проти неї, а скажи їм тепер про це відкрито – посадять”). Помер 3.08.1941 в тюрмі м.Кіровограда. Справу припинено 3.06.1964 управлінням КДБ Кіровоградської...
Федорус Михайло Мефодійович
1910 р.н., с.Талова Балка, українець, освіта початкова, проживав у с.Байдакове Олександрійського району, ремонтний робітник 11-ої дистанції колії на залізниці. Заарештований 19.06.1946 транспортним відділом МДБ ст.Знам’янка (“в роки німецької окупації працював бригадиром ремонтної бригади на залізниці, брав участь у ліквідації аварій німецьких поїздів на 294 кілометрі в серпні 1941-го, керував перешивкою залізничної колії з широкої на вузьку на перегоні Лікарівка-Павлиш, карав залізничників грошовими штрафами за невихід на роботу і за відмову виконувати його вказівки; в період відступу німецьких військ керував розбиранням другої колії перегонів Бурти-Крюків і Лікарівка-Павлиш, відправляючи в Німеччину шпали і рейки”). Військовим трибуналом Одеської залізниці 6.08.1946 справу припинено, з-під варти звільнений 14.08.1946. (П – 6749)
Філатьєв Олександр Володимирович
1918 р.н., м.Кіровоград, росіянин, освіта середня спеціальна (Кіровоградський медтехнікум, 1936), у Червоній армії з 1938 року, до війни – медфельдшер 84-ої окремої зенітної дивізії берегової охорони у м.Лібава (нині Лієпая, Латвія), лейтенант медслужби, перед арештом проживав у спецтаборі №0325 м.Орехово-Зуєво Московської області (Росія). Заарештований 23.08.1946 відділом контррозвідки МДБ спецтабору №0325 (“посібницька діяльність німецькій владі: 29.06.1941 Філатьєв потрапив у німецький полон, у березні 1942 року дав згоду працювати у “Східному міністерстві Німеччини” на посаді фельдшера, зарахований у штати центральної школи “Військового міністерства”, працював до квітня 1945 року, отримуючи по 100 марок у місяць; школа “ВМ” готувала агентів-пропагандистів Російської визвольної армії, РОА, бургомістрів та інші адміністративні кадри; відвідував заняття, слухав профашистські лекції; перебуваючи у відпустці в Кіровограді, завербував свою сестру Ганну, яку після п’яти місяців навчання...