Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 100 из 121
Татаренко Трохим Єлисейович
1913 р.н., с.Картамишеве (приєднане до с.Глинськ), українець, освіта початкова, проживав у м.Старокостянтинів Хмельницької області, червоноармієць стрілецько-кулеметного батальйону 22-ої механізованої бригади. Заарештований 25.04.1937 особливим відділом 22-ої механізованої бригади (“під час процесу над троцькістсько-зінов’євською бандою серед червоноармійців вихваляв ворогів народу: “Для чого їх розстрілювати, краще перевиховати, вони ж цінні люди – хто ж буде керувати країною?”, доводив, що робітники живуть добре, а колгоспники помирають з голоду, бо в них держава забирає весь хліб, колгоспники ходять голі”). Військовою прокуратурою 7-го кавалерійського корпусу 21.06.1937 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 5.10.1937, засуджений 10.02.1938 трибуналом військової частини 5113 Київського військового округу до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 6.08.1963 трибуналом Прикарпатського...
Ташеєв Іван Михайлович
1889 р.н., с.Тайвино Тіхвинського району Ленінградської області (Росія), росіянин, письменний, проживав у м.Кіровограді, завідувач майстерні з виготовлення свічок у грецькій церкві. Заарештований 16.05.1946 управлінням МДБ Кіровоградської області (“в роки німецької окупації працював церковним старостою, мав тісні зв’язки з націоналістом, керівником автокефальної церкви Михайлом Хорошим; виїжджав з німцями в глибину Німеччини, звідки повернувся в порядку репатріації; у квітні 1946 року взяв у Антона Левашова за 50 рублів книгу “Протоколи сіонських мудреців”, тримав її в себе 20 днів, не повідомив про це в радянські органи, а навпаки – сам читав й іншим давав читати”). Засуджений 7.06.1946 Кіровоградським облсудом до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 8.09.1992 Генпрокуратурою України. (П – 13511)
Твердоступ Іван Григорович
1919 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта 7 класів, член ВЛКСМ (вибув за несплату членських внесків), курсант 1-ої роти школи старшин 26-го снайперського полку. Заарештований 12.02.1943 особливим відділом НКВС 2-ої навчальної бригади (“веде антирадянську агітацію поразницького характеру, зводить наклепи на радянський уряд і нашу пресу, висловлює невдоволення побутовими умовами служби у Червоній армії: у листопаді 1942 року – “Радянський уряд зрадив свою державу і всіх нас”, 30.01.1943 – “Я впевнений, що моя родина на території, окупованій німцями, живе краще, ніж я тут”). Засуджений 26.02.1943 військовим трибуналом 2-ої навчальної бригади Московського військового округу до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 24.03.1994 прокуратурою Московського військового округу. (П – 14127)
Твердоступ Тихін Олексійович
1899 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта неповна середня, кандидат у члени ВКП(б) з 1940 року, начальник відділу технічного контролю заводу “Червона зірка”. Заарештований 3.03.1944 Кіровоградським облуправлінням НКДБ (“під час німецької окупації працював склярем будівельної контори; у серпні 1941 року був викликаний у німецькі контррозвідувальні органи й завербований як таємний агент СД, в чому дав підписку: отримав завдання встановити місця проживання колишніх керівників заводу “Червона зірка”, евакуйованих на схід директора заводу Шинкаревича, плановика Косаківського і начальника постачання Котляревського та на випадок їх появи в місті повідомити в СД; до липня 1943 року ходив у поліцію відмічатись як кандидат у члени ВКП(б)”). Засуджений 18.11.1944 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 24.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12329)
Телятник Костянтин Дмитрович
1887 р.н., х.Телятники Козельщинського району Полтавської області, українець, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, без певних занять. Заарештований 18.10.1944 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“посібництво німецькій окупаційній владі: з липня 1942-го по грудень 1943 року працював начальником електромеханічних майстерень, відремонтував півтисячі автомобілів і 160 автодвигунів для німців; влітку 1942 року за вказівкою шефа майстерень склав список 15 працівників для відправлення в Німеччину, які проте продовжували працювати; весною 1943 року вихваляв життя в Німеччині, закликав молодь до добровільного вербування на заводи й фабрики рейху; агітував допомагати німецькій армії”). Засуджений 30.11.1944 військовим трибуналом НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 9.01.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12980)
Теплицька Іда-Ціпа Перецівна
Тереля Йосип Михайлович
1943 р.н., с.Келечин Міжгірського району Закарпатської області, українець, освіта середня, проживав у м.Свалява Закарпатської області, до 1962 року працював столярем Закарпатського управління “Курортбуд”, в’язень виправно-трудового табору №6 м.Кіровограда, “особливі прикмети: на правій стороні грудей – татуювання у вигляді тризуба, меча й колоса”. Тричі засуджувався (статті: 223 частина 2, 17 ч.2, 183 ч.1 і 2 кримінального кодексу УРСР): у 1962 році народним судом Свалявського району Закарпатської області до 4 років неволі; у 1963-ому Ужгородським нарсудом до 2,5 років; у 1966-ому нарсудом Крижопільського району Вінницької області до 5 років неволі. Вчетверте заарештований 17.08.1967 управлінням КДБ при Раді Міністрів УРСР Кіровоградської області (“будучи засудженим у 1962 році, потрапив під вплив націоналістів серед ув’язнених, став на шлях відкритої боротьби з радянською дійсністю, переслідував мету створити підпілля і скинути радвладу на Україні; у серпні 1965 року втік із колонії...
Терещенко Василь Максимович
1907 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, проживав у с.Рівному Новоукраїнського району, завідувач механічної майстерні Семенастівської машино-тракторної станції. Заарештований 21.06.1946 Кіровоградським облуправлінням МДБ (співпраця з німецькими окупантами: “працюючи старшим механіком, разом із старшиною МТС О.Самченком відновили у с.Володимирівці Кіровоградського району до роботи 51 трактор, 15 комбайнів, 3 автомашини, сільськогосподарський інвентар, ремонтну майстерню, у 1941 році здали німцям 1500 центнерів зерна, у 1943 році зібрали врожай із площі 4 тисячі гектарів, відправили в німецький тил 10 тракторів і 5 молотарок”). Засуджений 15.05.1947 Кіровоградським облсудом до 4 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 19.11.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12840)
Терещенко Юхим Степанович
1896 р.н., с.Рубань Немирівського району Вінницької області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, за фахом бухгалтер, у 1935-37 роках помічник начальника штабу 43-го полку, на момент арешту безробітний. Заарештований 13.09.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“з 1919 року був секретним співробітником НК, ДПУ, НКВС: за завданням Вінницької губЧК був впроваджений у банду отамана Лиха, який у 1919 році вибирався у Польщу для зв’язку з Юрком Тютюнником, там же Терещенка перехопила польська розвідка й доручила йому шпигунські завдання; у 1919-21 роках залучався органами ЧК для ліквідації повстанських загонів, які оперували на терені України, та до знищення Українського повстанкому у 1922 році; у 1930-ому перебував під вартою 6 місяців за спецзавданням органів ДПУ; будучи сексотом НКВС, дворушничав; у 1934 році заявляв працівникам банку, що він співробітник НКВС і всіх пересаджає”, “за віддану роботу в органах ДПУ нагороджений годинником, револьвером і конем”). Засуджений...