ТЕРЕЛЯ ЙОСИП МИХАЙЛОВИЧ

1943 р.н., с.Келечин Міжгірського району Закарпатської області, українець, освіта середня, проживав у м.Свалява Закарпатської області, до 1962 року працював столярем Закарпатського управління “Курортбуд”, в’язень виправно-трудового табору №6 м.Кіровограда, “особливі прикмети: на правій стороні грудей – татуювання у вигляді тризуба, меча й колоса”. Тричі засуджувався (статті: 223 частина 2, 17 ч.2, 183 ч.1 і 2 кримінального кодексу УРСР): у 1962 році народним судом Свалявського району Закарпатської області до 4 років неволі; у 1963-ому Ужгородським нарсудом до 2,5 років; у 1966-ому нарсудом Крижопільського району Вінницької області до 5 років неволі. Вчетверте заарештований 17.08.1967 управлінням КДБ при Раді Міністрів УРСР Кіровоградської області (“будучи засудженим у 1962 році, потрапив під вплив націоналістів серед ув’язнених, став на шлях відкритої боротьби з радянською дійсністю, переслідував мету створити підпілля і скинути радвладу на Україні; у серпні 1965 року втік із колонії, писав статті й вірші антирадянського змісту, 1.03.1966 здав їх в управління КДБ Луганської області, прийшовши з повинною; 26 січня 1967 року із Ладижинської в’язниці Тростянецького району Вінницької області був переведений в ВТК №6 м.Кіровограда за те, що передав в’язню Ігорю, який виходив на волю, власний рукопис антирадянської статті і став готуватись до втечі; засуджений за втечу із тюрми, серед в’язнів пропагував ідею самостійної України; у липні 1967 року разом із Алімом Сайфутдіновим та Юрієм Запашним виготовив 4 листівки, 3 з яких відправив у редакції газет “Кіровоградська правда” і “Молодий комунар” та в партійно-радянські органи влади; згодом виготовили іще 150 листівок, які розповсюджували шляхом перекидання за межі виправно-трудової колонії через тюремний паркан та передачі через звільнених на волю; із підошви гумового чобота пробував виготовити кліше для друкування листівок антирадянського змісту; у зошиті вів ідейно шкідливі, наклепницькі записи”). Засуджений 22.12.1967 Кіровоградським облсудом до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 28.08.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12753)