Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 99 из 121
Сухобрус Федір Омелянович
1886 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, муляр Кіровської районної електромережі. Заарештований 15.10.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“брав участь у Першій світовій війні, 1917 року потрапив у німецький полон, повернувся додому у 1919-ому, проживав у Миколаєві та Макіївці; контрреволюційна діяльність: в перші роки радвлади підтримував зв’язок з денікінською контррозвідкою; зводив наклепи на умови життя в СРСР; на загальних зборах колективу відмовився підтримати рішення про перерахування 50 відсотків денного заробітку в подарунок до Дня авіації 18 серпня з метою зміцнення обороноздатності країни; співає революційні частівки, вставляючи в них контрреволюційні слова, які дискредитують партію й уряд; постійно зриває колективні читки газет, щодо радянської преси заявляє: “Там одна брехня, цим газетам не можна вірити”). Засуджений 2.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер 26.10.1940 в неволі. Реабілітований...
Сушко Іван Кузьмович
1900 р.н., с.Тясминка, українець, освіта початкова, член колгоспу ім.Куйбишева. Заарештований 6.11.1938 Новогеоргіївським РВ НКВС (“у 1935 році розпродав усе своє майно і вступив до колгоспу, де оточив себе антирадянським елементом і став головою колгоспу: вів антирадянську підривну роботу всередині колгоспу, гальмував стахановський рух, неправильно записував трудодні колгоспникам – у 1936 році разом із рахівником колгоспу І.Диким були зняті з керівних посад; мав також тісні стосунки із сином колишнього поліцейського Зінов’євим”). Засуджений 31.03.1939 Полтавським обласним судом до 4 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Верховним судом УРСР 5.09.1939 присуд скасовано, передано на новий розгляд. Повторно засуджений 27.11.1939 Кіровоградським облсудом до 4 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Верховним судом УРСР 29.12.1939 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 975)
Табала Микита Дем’янович
Талєєв Олександр Матвійович
1924 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня, проживав у м.Волзьку (Марійська автономна республіка, Росія), художник-самоук, без певних занять. Заарештований 23.01.1950 управлінням МДБ Марійської АРСР (“у квітні 1942 року разом з батьком виїхав до Німеччини, працював у м.Бреслау у майстерні скла, у червні 1944-го дав органам гестапо підписку про секретне співробітництво, у листопаді 1944-го пішов служити у війська СС “Галичина” – був писарем штабу до лютого 1945 року, мав на озброєнні гвинтівку; під час державної перевірки приховав від радянських органів факт зради Батьківщини”). Після подання Талєєвим скарги про застосування працівниками органів МДБ до нього на допитах фізичних засобів впливу, через що він змушений був давати вигадані свідчення, управлінням МДБ Кіровоградської області 8.01.1952 справу закрито, з-під варти звільнений. Батько помер у 1943 році на примусових роботах у Німеччині. (П – 2009)
Тарапунько Марія Петрівна
1922 р.н., м.Кіровоград, українка, освіта середня, медсестра 3-ї радлікарні. Заарештована 14.10.1946 управлінням МДБ Кіровоградської області (“у 1944 році, будучи завербована органами МДБ як агент, приховала, що в роки німецької окупації, працюючи медсестрою в лікарні, була завербована як таємний агент СД; в Кіровограді познайомилась із зрадником Батьківщини Іваном Петренком, 1914 р.н., уродженцем Сумської області, який працював у таборі військовополонених, котрих вербував у власовську армію і національні легіони, грабував військових і вів розгульний спосіб життя – у жовтні 1944 року арештований і 28.07.1945 особливою нарадою НКВС СРСР засуджений до 5 років неволі”; “у касаційній скарзі Тарапунько вказала, що практичних дій на користь СД не чинила, нікого не зраджувала”). Засуджена 30.12.1946 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована 18.12.1991...
Тарасенко Борис Савович
1899 р.н., с.Вороніж Шосткинського району Сумської області, освіта вища педагогічна (Інститут народної освіти, 1923), проживав у м.Кіровограді, помічник директора Зінов’євського інституту соціального виховання із заочної освіти. Заарештований 14.03.1933 Одеським облвідділом ДПУ (“з 1929 року працював доцентом Глухівського інституту соціального виховання, з 1931-го – професор Зінов’євського ІСВ, завідувач кафедри педології; в кінці 1932 року органами ДПУ викрито українську повстанську контрреволюційну організацію, яка ставила мету – повалити радянську владу на Україні шляхом збройного повстання і створити Народно-демократичну республіку; філіал цієї організації викрито також і в Зінов’євську: вона створювала мережу повстанських осередків на селі, вербувала нових членів, займалась агітацією; у Зінов’євську організація складалась із учителів технікуму й інституту соцвиховання, а на селі із учителів шкіл і куркульського елемента; Тарасенко – один із найактивніших членів організації”; із...
Тарасенко Марія Василівна
1895 р.н., м.Прага (Чехія), чешка, освіта початкова, проживала у м.Кіровограді, помічник пекаря хлібзаводу. Заарештована 5.10.1939 управлінням НКВС Кіровоградської області (“дівоче прізвище Галла, у 1917 році вийшла заміж за військовополоненого Тарасенка Мусія Денисовича і в 1920 році разом з чоловіком переїхала на проживання в СРСР; вела антирадянську агітацію, вихваляла життя за кордоном, розповідала про голодомор в Україні; коли в газетах надрукували повідомлення, що радянська делегація виїхала у Західну Білорусію, заявила: “Очі нам замазуватимуть, там усе буде, а ви в нас пройдіться по місту – нічого не знайдете; там, де я жила, в Німеччині, все є і всі добре живуть”; “Радянська влада створила штучний голод: мої троє дітей тут померли з голоду – що це за уряд, який допускає, аби стільки людей умирало?”). Засуджена 16.12.1939 Кіровоградським облсудом до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітована 16.07.1993 Генеральною...
Тарасенко Фросина Миколаївна
1903 р.н., м.Кіровоград, українка, освіта неповна середня, домогосподарка. Заарештована 6.02.1944 особливим відділом 124-го прикордонного полку (“разом з Ніною Трубіною в 1941 році в період відступу частин Червоної армії у своєму будинку переховували двох німецьких розвідників; за їхнім же завданням Тарасенко ходила в місто й збирала необхідні німцям дані” – із обвинувального висновку; у середині 50-их років Тарасенко від своїх свідчень відмовилась, оскільки вона розповідала тоді слідчим, що “під час відступу Червоної армії до неї у двір попросились три особи у формі міліціонерів, вона дала їм поїсти помідора, а сусіди допомогли перевдягнутись у цивільне, але слідчі записали все по-своєму і щоб вона підписала свідчення, до неї застосовували фізичну силу”). Засуджена 11.05.1944 трибуналом військ НКДБ Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітована 23.04.1957 трибуналом Київського...