Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 93 из 121
Сичов Микита Матвійович
1888 р.н., м.Новогеоргіївськ, українець, освіта початкова, заступник голови промартілі ім.Кірова. Заарештований 4.10.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (контрреволюційна агітація: “висловлював поразницькі настрої, гудив Червону армію, зводив наклепи на радвладу: “На виборах народ сам повинен висувати кандидатів і обирати їх”; збільшуючи норми виробітку, постійно затискував цим стахановський рух”). Засуджений 27.08.1938 Полтавським облсудом до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Верховним судом УРСР 23.09.1940 протест прокурора про відміну присуду задоволений, справу передано на нове розслідування. Полтавським облсудом 31.01.1941 покарання відновлене: 8 плюс 5. Верховним судом УРСР 26.04.1941 міру покарання зменшено до 5 років неволі і 3 років поразки в правах. Реабілітований 16.06.1989 Верховним судом УРСР. (10239 – П)
Сідненко Микола Георгійович
1923 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта 10 класів, непрацюючий. Заарештований 30.03.1944 УНКВС Кіровоградської області (“посібництво німецькій окупаційній владі: із грудня 1941 по січень 1944 року завідував господарством управління Кіровоградського гебіткомісаріату, справно виконував розпорядження влади; видавав радянських громадян: 26.11.1943 доставив гебітскомісару двох робітників-електромонтерів Олександра Даниленка й Олександра Кузьміна за те, що вони не хотіли працювати на німців – їх передали в СД” – із обвинувального висновку; із свідчень Сідненка на суді: “В господарстві гебітскомісаріату було проведено освітлення. Часто воно пропадало, ремонтували Кузьмін і Даниленко; одного разу, коли світло погасло, мені гебітскомісар наказав доставити монтерів, що я й зробив”). Засуджений 12.08.1944 військовим трибуналом НКВС Кіровоградської області до 16 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований...
Сінкевич Олександр Олександрович
1902 р.н., с.Павлівка Захарівського району Одеської області, єврей, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, завідувач будинку при комунальному відділі. Заарештований 13.03.1944 УНКДБ Кіровоградської області (“в роки німецької окупації підтримував стосунки з німецькими контррозвідувальними органами, зокрема із слідчим СД Журовим у 1943 році мав п’ять зустрічей; вів антирадянську агітацію, збирався евакуйовуватись із німцями” – із обвинувального висновку; із свідчень Сінкевича: “Я народився в сім’ї Когана Лазаря Мойсейовича, батько помер, коли мені виповнилось вісім років; у 1918 році при єврейських погромах бандити Козаковцева вбили матір, до 1925 року я батракував у Сінкевича Олександра Васильовича, який урятував мене від погрому, тоді ж змінив своє прізвище; до 1942 року мешкав у Запоріжжі, а в 1942-ому переїхав на батьківщину другої дружини, в Кіровоград; визнаю свою вину лиш у тому, що частував Журова горілкою, позичав йому гроші, що було викликано необхідністю, інакше мені...
Сіренко Григорій Павлович
1917 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта незакінчена вища (3 курси Кіровоградського педінституту, 1941), без певних занять. Заарештований 11.06.1946 управлінням МДБ Кіровоградської області (“в роки німецької окупації служив у поліції; у 1945 році написав анонімного листа до свого приятеля Василя Конотопа, який служив у Радянській армії: в листі поширював антирадянські вигадки про становище в СРСР, зводив наклепи на Сталіна” – із обвинувального висновку; із свідчень Сіренка: “В поліції я прослужив кілька днів; у 1944-45 роках служив у Червоній армії; після приходу Червоної армії мене призначили директором школи в селі Сентовому Єлизаветградківського району, незабаром мобілізували в армію, але коли в 1945 році я демобілізувався, районний відділ наросвіти мене не затвердив на попередню посаду директора школи, на мене ніхто не звертав уваги, не допоміг мені, після чого я вирішив написати анонімного листа антирадянського характеру й послати товаришеві, але без прізвища на конверті, щоб...
Скрипкін Василь Іванович
Скшипек Франц Францович