СІНКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

1902 р.н., с.Павлівка Захарівського району Одеської області, єврей, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, завідувач будинку при комунальному відділі. Заарештований 13.03.1944 УНКДБ Кіровоградської області (“в роки німецької окупації підтримував стосунки з німецькими контррозвідувальними органами, зокрема із слідчим СД Журовим у 1943 році мав п’ять зустрічей; вів антирадянську агітацію, збирався евакуйовуватись із німцями” – із обвинувального висновку; із свідчень Сінкевича: “Я народився в сім’ї Когана Лазаря Мойсейовича, батько помер, коли мені виповнилось вісім років; у 1918 році при єврейських погромах бандити Козаковцева вбили матір, до 1925 року я батракував у Сінкевича Олександра Васильовича, який урятував мене від погрому, тоді ж змінив своє прізвище; до 1942 року мешкав у Запоріжжі, а в 1942-ому переїхав на батьківщину другої дружини, в Кіровоград; визнаю свою вину лиш у тому, що частував Журова горілкою, позичав йому гроші, що було викликано необхідністю, інакше мені, євреєві, судилась доля бути розстріляним”). Засуджений 13.07.1944 військовим трибуналом НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 18.05.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. Батько дружини Чепелєв Михайло Дем’янович, колишній білий офіцер, до війни репресований, “у 40-их роках служив у поліції м.Кіровограда”. (П – 13267)