Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 60 из 121
Лисогорова Віра Дмитрівна
1891 р.н., м.Сімферополь, росіянка, освіта вища філологічна, проживала у м.Новогеоргіївську (нині м.Світловодськ), до війни викладала у середній школі №1 російську, французьку й німецьку мови, без певних занять. Заарештована 24.12.1943 Новогеоргіївським РВ НКДБ (“співпраця з німецькими окупантами: у вересні 1941 року працювала перекладачем у німецького військового коменданта, до січня 1942-го в сільськогосподарського коменданта, а до липня 1943-го в редакції райгазети “Українська думка”, “в період роботи перекладачем у сільгоспкоменданта в м.Новогеоргіївську було розстріляно 9 червоноармійців, 4 комуністи і 150 осіб єврейського населення”). Засуджена 9.06.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітована 15.09.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. Чоловік Микола Ілліч Лисогоров, 1887 р.н., учитель, “за контрреволюційну діяльність” був репресований у 1938...
Литвиненко Кузьма Федосійович
1897 р.н., с.Ганно-Требинівка, українець, освіта середня спеціальна – ветеринарний фельдшер, проживав у радгоспі ім.18-го партз’їзду Кіровоградського району (нова назва Степове), ветфельдшер. У 1934 році в м.Алма-Аті був засуджений до 4 років неволі “за участь у сектантській організації євангелістів”. Вдруге заарештований 23.04.1941 Кіровоградським УНКВС (“разом із ветфельдшером Григорієм Біличенком – див. Кіровоградський район, 2-а книга – займався шкідницькою діяльністю: в радгоспі загинуло більше тисячі голів свиней, 50 овець і 56 голів крупної рогатої худоби; антирадянська агітація: під виглядом релігійних переконань вербував до релігійної організації працівників радгоспу; відвідував нелегальні сектантські гуртки на Кущівці (Кіровоград), керівником яких був Мартиненко, засуджений до розстрілу”). Засуджений 2.07.1941 Кіровоградським облсудом до розстрілу, дати виконання вироку у справі не зазначено. Реабілітований 17.07.1990 Верховним судом УРСР. (П – 12526)
Литвиненко Сергій Якович
1882 р.н., с.Велика Яблунівка Смілянського району Черкаської області, українець, освіта середня (Єлисаветградське реальне училище, 1903), проживав у м.Кіровограді, начальник фінансового відділу облспоживспілки. Заарештований 27.07.1944 відділом контррозвідки “Смерш” УНКВС Кіровоградської області (“разом із Костянтином Редченком добровільно пішли на співпрацю з німецькими окупантами: з жовтня 1941 до літа 1942 року працювали директором і головним бухгалтером Кіровоградського облсільгоспбанку – організували апарат і його районні структури, налагодили роботу, забезпечили фінансуванням сільське господарство області для потреб німецьких окупантів, у доповідних записках і звіті про підсумки праці за 1941 рік зводили наклепи на радянську владу і ВКП(б)”). Засуджений 18.10.1944 трибуналом військ НКВС до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 18.06.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13429)
Литвиненко Федір Максимович
1897 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня спеціальна (Кіровоградський сільськогосподарський технікум), член ВКП(б) у 1917-20 роках, старший агроном плодоовочевого управління облземвідділу. Заарештований 25.05.1945 Кіровоградським УНКДБ (“посібництво німецькій окупаційній владі: в роки війни працював агрономом облземуправи, з метою підвищення врожайності не раз публікував статті в газеті “Кіровоградські вісті”, серед співробітників облземуправи вів антирадянську агітацію поразницького характеру, зводив наклепи на колгоспний лад і радянську дійсність: “Якби земля належала селянам, то вони ніколи не пустили б німців, захищали б її, а не відступали”). Засуджений 5.07.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 3.10.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12799)
Литовченко Дмитро Семенович
1894 (1892) р.н., с.Подорожнє, українець, письменний, хлібороб, коваль. Заарештований 27.02.1931 Новогеоргіївським РВ ДПУ (підозрювався у контрреволюційній діяльності). Олександрійською слідчою опергрупою 8.04.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге, проживаючи у с.Іскрівка Петрівського району і працюючи ковалем колгоспу ім.Кагановича, заарештований 1.05.1944 Петрівським РВ НКДБ (“у 1913-18 роках служив унтер-офіцером у царській армії, в 1918-20 командував полком Червоної армії; в роки німецької окупації разом із Гаврилом Бігданом працювали ковалями в кузні, читали вголос німецькі газети українською мовою, переповідали маніфест Бандери за самостійну Українську державу, закликали народ вступати в українську добровільну армію”; самі вони винними себе не визнали, говорили, що “обмовлені німецькими поплентачами”). Засуджений 24.10.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5...
Лихошерст Іван Юхимович
1896 р.н., с.Березівка, українець, освіта вища (Казанський лісовий інститут), проживав на ст.Знам’янка, лісотехнік Чорноліського ліспромгоспу. У 1925 році за збройну боротьбу проти радянської влади у рядах денікінської армії був засуджений до розстрілу, міру покарання зменшено до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах, з-під варти звільнений у 1928 році. Вдруге заарештований 27.06.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“зводив наклепи на Червону армію та радянський уряд, вихваляв фашистську Німеччину”). Засуджений 23.05.1942 Східно-Казахстанським облсудом до розстрілу. Верховною Радою СРСР 7.09.1942 міру покарання змінено на 10 років ув’язнення, з-під варти звільнений 25.06.1951. Реабілітований 17.12.1992 Верховним судом республіки Казахстан. Батько заарештований у 1937 році, дядьки Омелян і Василь Лихошерсти розкуркулені й репресовані. (П – 13811)
Лівадов Василь Григорович
1888 р.н., м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), росіянин, освіта початкова, кустар. Заарештований 13.03.1935 Новогеоргіївським РВ НКВС (“у 1932 році за несплату боргів дім, кузня й майстерня Лівадова конфісковані державою”; з акту перевірки школи райпарткомом, райвідділом наросвіти і райкомом комсомолу: “Через втрату класової пильності з боку комуніста, директора школи Т.Малика, комсомольців Сігал та Гавелі, а також засміченість педколективу класово-ворожим елементом є наявність таких актів: а) класово-ворожі елементи використали окремих учнів для антирадянських дій у школі; учні Михайло Добровольський, син кустаря, Микола Винник, син кустаря, та Лівадов, син робітника, після смерті батька живе на утриманні дядька кустаря-одинака – ці учні за завданням попа Покровської церкви Петра Шведова та своїх батьків знищували портрети вождів Сталіна, Ворошилова, Карла Маркса й Леніна та розповсюджували контрреволюційні частівки й гасла “Долой вождів СРСР – даєш царя!”, у школі...
Ліновиченко Петро Костянтинович
1910 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта неповна середня, член ВКП(б), до війни працював старшим інструктором політвідділу міліції управління НКВС Дрогобицької області, без певних занять. Заарештований 20.01.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 53-ої армії (“у вересні 1941 року під час оборони Києва потрапив у німецьке оточення, ув’язнений у таборі військовополонених; звільнившись із табору, вернувся в Кіровоград, де в липні 1942 року був арештований поліцією СД, а 15.07.1943 завербований у якості таємного агента, через що і звільнений з-під варти; отримав завдання виявляти радянських партизанів і комуністів, які не пройшли реєстрацію, та осіб невдоволених німецькою владою” – із обвинувального висновку; із свідчень Ліновиченка: “Із отриманих мною завдань я нічого не виконав, в поліцію СД ні про кого не повідомляв”). Засуджений 25.11.1944 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. По завершенню ув’язнення 26.11.1948 етапований на заслання у...