Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 57 из 121
Лазарев Іван Гаврилович
1892 р.н., м.Гродно (Білорусія), росіянин, освіта початкова, кандидат у члени ВКП(б) до 1933 року, проживав у м.Кіровограді, у 1938-41 роках працював сторожем яйцебази, безробітний. Заарештований 23.09.1944 УНКДБ Кіровоградської області (“в період німецької окупації, в серпні-листопаді 1941 року працював керуючим будинками міського житлового управління, проводив опис майна, яке належало евакуйованим на схід радянським громадянам єврейської національності Хмельницькому і Корсунському, що знаходилось на зберіганні у квартирі громадянки Домбровської – він його вилучив і передав у користування німецькому офіцеру; провадив антирадянську агітацію поразницького характеру: “Червона армія в технічному відношенні значно поступається німецькій, німці переможуть у війні – дійдуть до Урала, а решта країни буде окупована без бою; радянська влада на Україну вже не повернеться”). Засуджений 14.11.1944 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з...
Лазуренко Йосип Степанович
1894 р.н., с.Царицин Кут Василівського району Запорізької області, українець, освіта вища (словесно-історичний факультет Херсонського інституту народної освіти, 1923), проживав у м.Кіровограді, доцент кафедри літератури педінституту. Під слідством ДПУ перебував у 1924 році. Вдруге заарештований 7.02.1933 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (“в роки імперіалістичної війни закінчив Київську школу прапорщиків, був на німецькому фронті, у Ризі пристав до партії лівих соціал-революціонерів, проживав у Криму на території білих, підтримував стосунки із гуртком боротьбистів; у 1920-21 роках переховувався від радянської влади під прізвищем Кравченко; у 1931 році працював викладачем у інституті народної освіти м.Оріхово, допускав ідеологічні викривлення в своїй роботі”, “в кінці 1932 року ДПУ викрила українську контрреволюційну повстанську організацію, яка ставила завдання повалити радянську владу в Україні шляхом збройного повстання і створити народно-демократичну республіку; один із діяльних...
Лактіонов Федір Кірсанович
1907 р.н., с.Березівка, росіянин, освіта початкова, член ВКП(б) з 1931 року, військовослужбовець з 1929 року, начальник цеху механізації і автотранспорту 287-ої стаціонарної авіамайстерні. Заарештований 6.07.1942 особливим відділом 19-го району авіабазування (“вів контрреволюційну агітацію, зводив наклепи на командний склад Червоної армії, на заходи компартії й радянського уряду з питань визволення Західних України й Білорусії, тричі не виконував накази комісара, спотворюючи їх серед своїх підлеглих”, “18 червня 1942 року в автоцех із Красногорська приїхав комісар 287-ої САМ Бойко і в конторі розмовляв з начальником автоцеху, старшим техніком, лейтенантом Лахтіоновим, то той комісару заявив: “Що ви мене терзаєте: моя червона кров почорніла і змішалась із гітлерівською кров’ю”). Засуджений 19.07.1942 військовим трибуналом 19-го району авіабазування до розстрілу. Військовим трибуналом Західного фронту 30.07.1942 вирок змінено – засуджений до 10 років ув’язнення у виправно-трудових...
Ламтєв Іван Миколайович
1885 р.н., м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), українець, освіта початкова, столяр артілі ім.Кірова облліспромспілки. Заарештований 16.10.1948 Новогеоргіївським райвідділом МДБ (“у 1946 році не вийшов на роботу на свято Паски, за що на нього була заведена кримінальна справа, але суд не виніс ніякого рішення, бо Ламтєв є інвалідом 2-ої групи; в кінці 1946 року Ламтєв написав на ім’я секретаря райкому партії анонімний лист антирадянського змісту, в якому зводив наклепи на керівників компартії і радянської держави, при цьому вихваляв капіталістичний лад”). Засуджений 7.12.1948 Кіровоградським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Верховним судом УРСР 30.12.1954 міру покарання зменшено до 5 років неволі; Чернігівським облсудом 13.07.1954 ухвалено звільнити з-під варти через хворобу, звільнений 24.07.1954. Реабілітований 30.09.1991 Прокуратурою СРСР. (П – 12838)
Лантухов Іван Денисович
1921 р.н., с.Яремівка Новогеоргіївського району, українець, освіта 3 класи, проживав у м.Баку (Азербайджан), військовослужбовець 402-ої роти Каспійської військової флотилії. Заарештований 25.09.1942 особливим відділом НКВС Каспійської військової флотилії (антирадянська агітація: “в січні 1942 року в період першої окупації Ростова-на-Дону лишився в місті, мав стосунки з німецьким офіцером, від якого отримав півмішка сухарів; із звільненням Ростова від німців відмовився ліквідовувати руїни і за неблагонадійність висланий разом з дружиною у Махачкалу, Дагестан, де в червні 1942-го проник у лави Червоної армії – раніше був звільнений від служби в армії за хворобою – і поширював провокаційні чутки на користь німців”). Засуджений 5.05.1943 особливою нарадою НКВС СРСР до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Батько, церковний службовець, за присвоєння і розтрату пожертв віруючих був засуджений до 10 років неволі. (П – 11638)
Ланчинський Максиміліан Людвігович
1894 р.н., с.Гощовий Радомської губернії (Польща), поляк, письменний, член КП(б)У з 1928 року, проживав у м.Кіровограді, начальник відділу технічного контролю заводу “Червоний Профінтерн”. Заарештований 22.03.1934 Зінов’євським МВ НКВС (недоброякісний ремонт тракторних моторів – див. Володимир Гуляницький). Засуджений 3.04.1934 Одеським облсудом до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Комісією приватної амністії при ЦВК УСРР 14.02.1936 від відбуття решти строку позбавлення волі звільнений. Вдруге як токарний майстер заводу “Більшовик” заарештований 27.09.1937 Кіровським МВ НКВС (“регулярно підтримував зв’язки з родичами у Польщі, обманом проліз у партію, за завданням ворогів народу зірвав виконання програми заводу “Червоний профінтерн”, вів контреволюційну націоналістичну пропаганду”). Засуджений 2.12.1937 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення в далеких таборах. Особливою нарадою НКВС СРСР 10.11.1943 за високі виробничі показники і зразкову поведінку міру...
Лаптєв Сергій Степанович
1899 р.н., м.Варшава (Польща), українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, електромонтер цукротресту. Заарештований 21.07.1945 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“з липня по жовтень 1943 року працював головою райуправи №4 м.Кіровограда, на Балашівці; виконуючи вказівки німецької окупаційної влади, змушував населення працювати на оборонних спорудах, збирав податки і квартплату із радянських громадян, за вимогою шефа міста відправляв на роботи у Німеччину юнаків і дівчат, розповсюджував плакати й брошури антирадянського змісту; у 1943 році прийняв німецьке підданство й користувався всіма привілеями фольксдойча; у жовтні 1944 року виїхав у Німеччину, де перебував до 16.04.1945”). Засуджений 10.09.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 27.02.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13083)