Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 58 из 121
Ластоверов Семен Ілліч
1917 р.н., м.Новогеоргіївськ, українець, освіта середня, проживав у м.Артемівську Донецької області, військовослужбовець мотострілецького батальйону 121-ї танкової бригади, сержант. Заарештований 5.10.1942 особливим відділом НКВС 4-го танкового корпусу (антирадянська діяльність: “Микола Козлов, Семен Ластоверов та Іван Полун мали намір перейти на бік ворога, перші два вихваляли життя громадян на окупованій німцями території, висловлювали недовіру повідомленням в радянській пресі”, “Ластоверов пояснив, що до нього застосовували недозволені методи слідства – побиття, погрози розстрілом, – тому він змушений був не читаючи підписувати протоколи допитів”). Засуджений 14.10.1942 трибуналом військ НКВС охорони й оборони тилу Донського фронту до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 13.05.1991 прокуратурою Північно-Кавказького військового округу. (П – 12743)
Лахман Іван Романович
1905 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта вища (Одеський сільськогосподарський інститут, 1938), до війни старщий агроном Кіровоградського райземвідділу. Заарештований 17.04.1944 Кіровоградським РВ НКДБ (“із серпня 1941 року до серпня 1942-го під час німецької окупації працював старшим агрономом районної земельної управи, а з жовтня 1942-го по грудень 1943-го старшим агрономом Карлівського шуцпункту; не раз проводив наради, на яких вимагав від старост громадських дворів та сільських управ виконання агротехнічних заходів при проведенні польових робіт; складав виробничі плани і вимагав від старост їх виконання; роботу громадських дворів на дільниці контролював виїздом на місця; за свою роботу отримав від німецької влади бронзову медаль у день святкування дня врожаю у 1943 році, восени цього ж року виступав на обіді в Карлівському шуцпункті, звертаючись до присутніх із закликом: “Я піднімаю тост за якнайшвидшу й остаточну перемогу над більшовизмом”; влітку 1943-го також проголошував...
Лашкул Аркадій Степанович
1884 р.н., с.Інгульське, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 7.01.1930 Устинівським РВ міліції (“в кінці 1929 року в село вернувся колишній червоний партизан Грицько Чегодар, якого використали заможні селяни, щоб перешкодити місцевій владі проводити свої заходи, зокрема хлібозаготівлю й закриття церкви: 6 січня 1930 року під час проведення у сільському клубі зборів з антирелігійною пропагандою, на сцену ввірвались Іван і Аркадій Лашкули, Трохим Босий, Тодось Будак та Григорій Чегодар, який вигукнув: “Дайте мені цих гадів, я їх шльопну!”, розігнавши збори, стали вимагати голову сільради Макара Ляшенка й секретаря парторганізації Прокопа Мазуренка, а коли їх не виявилось, бо перший утік, а другий подався в район за міліцією, то пішли до школи, де жив Ляшенко, розбили вікно, залізли в квартиру, та нікого не знайшли; односельці відправили Чегодара додому, а коли прибула міліція, то забрала його в лікарню; наступного дня біля сільради зібрались близько двох сотень куркулів...
Лашкул Сергій Романович
1888 р.н., с.Інгулець, українець, освіта 3 класи, кандидат у члени ВКП(б) у 1928-28 роках, коваль колгоспу “Червона зірка”. У 1930 році розкуркулений. Заарештований 16.08.1947 Устинівським РВ МДБ (“в роки німецької окупації читав селянам німецькі газети українською мовою, схвалюючи прочитане; поганив військову техніку Червоної армії, вихваляв німецьку; мав тісні стосунки з начальником поліції Марчиком, з яким була одружена племінниця Ольга; узимку й весною 1947 року в колгоспній майстерні вів антирадянську агітацію, відмовлявся працювати за ту норму харчування, яка виділялась колгоспом, ганив правління, що воно недостатньо піклується про колгоспників, їхній матеріальний стан”). Засуджений 5.09.1947 Кіровоградським облсудом до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 28.12.1988 Верховним судом УРСР. (П – 8504)
Левченко Анатолій Олександрович
1926 р.н., смт Нова Ушиця Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області, українець, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, червоноармієць 35-ої навчальної стрілецької дивізії. Заарештований 19.08.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 25-го навчального стрілецького полку (“разом із червоноармійцями Георгієм Челіновим – див. Кіровоград – та Борисом Коптевим – див. Новомиргород – систематично серед військовослужбовців провадили антирадянську агітацію профашистського характеру, вихваляли німецьку армію, зводили наклепи на армію Червону, висловлювали терористичні наміри стосовно молодших командирів, відмовлялись від приймання їжі”; “Левченко з 1941 по 1944 роки проживав на тимчасово окупованій німцями території Кіровоградської області, працював у міській управі покрівельником”; витримки із листа А.Левченка 2 березня 1956 року на ім’я Генерального прокурора СРСР: “я дійсно говорив про погане харчування, але яка тут агітація може бути? за два місяці в армії єдиний раз був...
Легендзевич Олександр Анатолійович
1892 р.н., м.Одеса, росіянин, освіта початкова (4 класи міського училища), проживав у м.Кіровограді, інкасатор-диспетчер підприємства “Автогужтранспорт”. У 1935 році був засуджений до 3 років неволі за “антирадянську агітацію”, після звільнення у 1937 році, маючи обмеження щодо місця проживання, перебрався до Кіровограда. Вдруге заарештований 14.03.1944 управлінням НКВС Кіровоградської області (“з 1941 року служив у кримінальній поліції позаштатним агентом слідчої частини, брав участь у описуванні та вилученні майна радянських громадян; у 1943 році за його доносом були заарештовані два члени ВКП(б)” – із обвинувального висновку; із свідчень Легендзевича: “У поліції я не служив і ні на кого не доносив, а заарештований на основі чуток, про які повідомили трибуналу свідки”). Засуджений 14.06.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 12.05.1992...