ЛЕВЧЕНКО АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

1926 р.н., смт Нова Ушиця Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області, українець, освіта неповна середня, проживав у м.Кіровограді, червоноармієць 35-ої навчальної стрілецької дивізії. Заарештований 19.08.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 25-го навчального стрілецького полку (“разом із червоноармійцями Георгієм Челіновим – див. Кіровоград – та Борисом Коптевим – див. Новомиргород – систематично серед військовослужбовців провадили антирадянську агітацію профашистського характеру, вихваляли німецьку армію, зводили наклепи на армію Червону, висловлювали терористичні наміри стосовно молодших командирів, відмовлялись від приймання їжі”; “Левченко з 1941 по 1944 роки проживав на тимчасово окупованій німцями території Кіровоградської області, працював у міській управі покрівельником”; витримки із листа А.Левченка 2 березня 1956 року на ім’я Генерального прокурора СРСР: “я дійсно говорив про погане харчування, але яка тут агітація може бути? за два місяці в армії єдиний раз був зварений борщ із буряком, засмажений салом”, “на слідстві я себе винуватим не визнавав, то після того до мене стали застосовувати фізичне насилля: садили в карцер без їжі і води на три доби, ставили обличчям до стіни і так тримали всю ніч – вартовим було наказано стріляти, якщо я сяду, – а вранці відводили під руки у камеру; довго я так витримати не міг і став підписувати все, що мені пропонували”). Засуджений 27.09.1944 військовим трибуналом 35-ої стрілецької дивізії до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки, звільнений 23.09.1951. Реабілітований 23.11.1958 трибуналом Одеського військового округу. (П – 7355)