ЛІНОВИЧЕНКО ПЕТРО КОСТЯНТИНОВИЧ

1910 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта неповна середня, член ВКП(б), до війни працював старшим інструктором політвідділу міліції управління НКВС Дрогобицької області, без певних занять. Заарештований 20.01.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 53-ої армії (“у вересні 1941 року під час оборони Києва потрапив у німецьке оточення, ув’язнений у таборі військовополонених; звільнившись із табору, вернувся в Кіровоград, де в липні 1942 року був арештований поліцією СД, а 15.07.1943 завербований у якості таємного агента, через що і звільнений з-під варти; отримав завдання виявляти радянських партизанів і комуністів, які не пройшли реєстрацію, та осіб невдоволених німецькою владою” – із обвинувального висновку; із свідчень Ліновиченка: “Із отриманих мною завдань я нічого не виконав, в поліцію СД ні про кого не повідомляв”). Засуджений 25.11.1944 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. По завершенню ув’язнення 26.11.1948 етапований на заслання у Тасєєвський район Красноярського краю (Росія). Реабілітований 29.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10746)