Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 5

Записей на странице:
Всего записей: 2'406, страница 17 из 121
Войников Федір Степанович
1895 р.н., с.Катеринівка Тираспольського повіту (Молдова), болгарин, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, вчитель трудової школи. У 1925 році арештовувався “за несвоєчасну явку для постановки на військовий облік”; вдруге заарештований органами ДПУ 17.10.1930 у справі “Весна”, справу припинено 24.02.1931. Втретє заарештований 22.02.1931 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (“в роки громадянської війни служив у арміях Денікіна і Петлюри; тепер брав активну участь у контрреволюційній організації, яка ставила за мету повалення радянської влади шляхом збройного повстання: “Завербував мене восени 1929 року Підопригора Леонід Тимофійович в антирадянську офіцерську організацію – він повернувся з-за кордону в середині 20-их років; сказав, що організацією керує в Зінов’євську колишній полковник Карпенко, дав завдання вербувати інших знайомих офіцерів”). Засуджений 15.04.1931 трійкою ДПУ УРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 7.07.1989 Кіровоградською...
Войтешкевич Антон Григорович
1882 р.н., с.Забруївці Желудокської волості Лідського повіту, Польща (нині Щучинського району Гродненської області, Білорусія), білорус, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, завідувач поштово-телеграфного агентства головпошти. Заарештований 28.09.1937 Кіровським РВ НКВС (“очолював підприємства зв’язку у Новгородці, Устинівці і Бобринці; з метою дискредитації органів зв’язку розвалював роботу страхового відділу пошти м.Кірове, доводячи до крадіжок посилок та інших відправлень; запеклий польський націоналіст, підтримував письмовий зв’язок з братом і білоемігрантами, що мешкають у Польщі та капітуляційна агітація”). Засуджений 21.02.1938 oсобливою нарадою при НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Покарання відбував у Карлагу. Реабілітований 5.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11377)
Войцеховська Тетяна Петрівна
1895 р.н., с.Грушівка Київської губернії, росіянка, освіта середня спеціальна педагогічна, проживала у м.Кіровограді, домогосподарка. Заарештована 14.12.1934 Зінов’євським МВ ДПУ (“сестра терориста Миколи Макарова, який в роки громадянської війни разом з білими втік за кордон і нині проживає у Болгарії; в роки громадянської війни Войцеховська була заміжня із офіцером білої армії Ураловим, убитим під Одесою, нині її чоловік Андрій Дмитрович перебуває в далеких таборах – засуджений у 1930 році як член офіцерської контрреволюційної організації; старший брат Аркадій у 1914 році загинув на фронті; Войцеховська підозрюється як явка для зв’язків із терористами, які прибувають з-за кордону”). Кіровським МВ ДПУ 13.02.1935 з-під варти звільнена під підписку про невиїзд, Одеською військовою прокуратурою 11.04.1935 справу припинено. (П – 2860)
Войцеховський Борис Федорович
1911 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта неповна середня (два курси Херсонського морехідного технікуму, 1931), член ВЛКСМ з 1931 року, проживав у м.Москва (Росія), матрос, працював на будівництві каналу Волга-Москва, старший керманич. Заарештований 4.11.1936 особливим відділом головного управління Держбезпеки НКВС СРСР (“у 1931-36 роках як моряк далекого плавання Чорноморського пароходства відвідав морські порти Туреччини, Греції, Італії, Бельгії, Англії, Німеччини, Данії, Єгипту, Палестини; заявляв батькам, що познайомився у Гамбурзі з німецькою дівчиною, батьки якої обіцяли забезпечити йому майбутнє, в наступному рейсі збирався залишитись за кордоном, але в рейс його не пустили”, “будучи сексотом органів НКВС і комсоргом пароплава закордонного плавання – готувався зрадити Батьківщину, вів контрреволюційну троцькістську агітацію, вихваляв соціальний лад Італії і Німеччини, розголошував секретні дані про методи роботи органів НКВС і про відомі йому важливі державні доручення”, “як...
Войцеховський Петро Дмитрович
1889 р.н., м. Кіровоград, українець, освіта початкова (міське народне училище), робітник заводу “Червона зірка”. Заарештований 9.03.1931 Зінов’євським МВ ДПУ (“працюючи торговим інспектором, здійснював шкідництво в кооперації разом із іншими працівниками правління ЦРК Г.Маломужем, К.Березовським, А.Дмитрієвим – з метою руйнування правильного постачання пайовиків дефіцитними товарами і продуктами харчування, чого досягали частими змінами методів розподілу товарів – за талонами, за книжками – а також шляхом неправильного розподілу їх у магазини, що викликало довгі черги і невдоволення пайовиків”). Зінов’євським МВ ДПУ 4.07.1931 звільнений під підписку про невиїзд і 21.09.1931 справу направлено у міську прокуратуру для припинення. Управлінням КДБ Кіровоградської області 7.09.1955 справу припинено. Брат Андрій, 39 років, заарештований Зінов’євським ДПУ “як член контрреволюційної офіцерської організації”. (П – 3301)
Войцеховський Федір Дмитрович
1884 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, технік-плановик заводу “Червона зірка”. У 1911 році за участь у робітничій сходці був ув’язнений на один місяць. Вдруге заарештований 27.08.1933 Одеським облвідділом ДПУ (“член шкідницької контрреволюційної організації на заводі, недбалість в роботі, яка призвела до затримки випуску сільськогосподарських машин”). Економічним відділом Одеського облвідділу ДПУ 9.04.1934 справу припинено, з-під варти звільнений. Втретє, працюючи слюсаром, майстром модельного цеху заводу “Червона зірка”, заарештований 28.07.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“мав зв’язок із закордонними білоемігрантами через сина Бориса; утримував явочну квартиру для терористів РОВСу, яких перекидали в СРСР, зокрема для близького родича, троцькіста Миколи Макарова”). Засуджений 10.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 5.10.1937. Реабілітований 10.07.1956 трибуналом Київського військового округу. Репресовані брати Трохим і Петро, а також...
Войченко Марія Іванівна
1893 р.н., м.Ленінград, росіянка, освіта 2 класи, проживала у м.Кіровограді, без певних занять. Заарештована 2.12.1949 УМДБ Кіровоградської області (“протягом 1947-49 років серед сусідів вела антирадянську агітацію проти колгоспного ладу, зводила наклепи на вождя партії: коли у 1947 році їй відмовили у видачі хлібної картки, вона ходила скаржитись до депутата Верховної ради, але до нього не допустили, на що вона відреагувала: “Чого туди ходити, коли зараз засіла жидівська влада”; показуючи на портрет Сталіна, казала: “Для чого того чорта повісили в кутку замість ікони? Він же вчинив голод нашим дітям і забрав їхніх батьків!”; ніде не працювала, відвідувала Ковалівську церкву, співала в аматорському церковному хорі”). Засуджена 20.02.1950 Кіровоградським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітована 14.03.1989 Верховним судом УРСР. (П – 8981)
Волков Никифор Федорович
1883 р.н., м.Білопілля Харківської (нині Сумської) області, українець, освіта початкова, член партії лівих есерів з 1904 року, член КП(б)У у 1919-24 роках, проживав у м.Кіровограді, сторож меблевої фабрики ім.Кірова. Заарештований 26.11.1935 Кіровським МВ НКВС (“секретно-політичним відділом ГУДБ НКВС СРСР у Москві ліквідовані контрреволюційні організації, до складу яких входили колишні есери, які ставили завдання здійснювати терористичні акти проти керівників партії і радянського уряду, особливо проти тов.Сталіна; за свідченнями арештованих у Москві Георгія і Юхима Волкових, до такої організації належали колишні соціал-революціонери Михайло Пожидаєв і Никифор Волков”). Засуджений 28.01.1936 особливою нарадою при НКВС СРСР до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 16.07.1990 Кіровоградською облпрокуратурою. Брати Юхим та Георгій репресовані у 1935 році як учасники контрреволюційної терористичної організації; племінник Лев Юхимович Волков у 1935 році засуджений...
Волчанський Дмитро Михайлович
1900 р.н., с.Софіївка Андрієво-Іванівського (нині Миколаївського) району Одеської області, українець, освіта вища, член КП(б)У (“у 1932 році виключався з партії за те, що будучи уповноваженим по хлібозаготівлі на селі, привласнював майно куркулів; у 1937-ому двічі виключали за належність до контрреволюційної троцькістської організації: за затиск самокритики в технікумі, за зв’язок із троцькістом Крейтером, за нереагування на контрреволюційний виступ у технікумі Бабенка, Золотарьова; після поданої апеляції відновлений, потім знову виключений”), проживав у м.Кіровограді, директор будівельного технікуму. Заарештований 16.09.1937 Кіровським МВ НКВС (“зумисне засмічував будівельний технікум контрреволюціонерами, троцькістами, куркульським елементом, всякчас зривав нормальну роботу навчального закладу, викликаючи невдоволення серед студентів шляхом створення поганих матеріальних і побутових умов, неправильним розподілом стипендій, грубим ставленням до студентів”). Одеською обласною...