Сохранено 2637949 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 40 из 183
Демченко Лідія Харламівна
1925 р.н., смт Новгородка, українка, освіта неповна середня, колгоспниця. Заарештована 5.06.1945 відділом контррозвідки “Смерш” 57-ої армії 299-го табору (“у 1941 році добровільно пропрацювала 2 місяці кухаркою у німецькій військовій частині СС, у грудні 1942-го виїхала в м.Ферлаг, Австрія, де працювала кухаркою у остарбайтерів, в вересні 1944-го дала згоду гестапо бути таємним агентом, до кінця війни працювала на фабриці м.Клагенфурт, після війни разом з іншими перевезена до м.Грац” – у 1964 році заявила, що “визнала себе винною через те, що до неї у 1945-ому застосовувались незаконні методи слідства”). Засуджена 7.08.1945 військовим трибуналом 57-ої армії до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. З табору звільнена у січні 1954 року, направлена у заслання в Красноярський край. Реабілітована 20.05.1965 військовою колегією Верховного суду СРСР. (8012 – П)
Дем’янченко Іван Явтухович
1926 р.н., смт Новоархангельськ, українець, освіта 5 класів, член ВЛКСМ з листопада 1944 року, курсант навчального батальйону 100-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії. Заарештований 26.08.1947 відділом контррозвідки МДБ 100-ої гвардійської ПДД (“до грудня 1943 року жив на окупованій німцями території; у Червоній армії з 1944-го, вів антирадянську агітацію, зводив наклепи на політику ВКП(б) та уряду, на умови життя робітників і селян, висловлював невдоволення умовами служби і харчуванням у Червоній армії: “В колгоспі народу багато, а толку мало – ніхто не хоче працювати”, “Правильно маршал Жуков говорив, що колгоспи треба розігнати і землю віддати селянам, бо він зрозумів і побачив, як з року в рік селяни все біднішають і біднішають”, “Солдат – це полкова коняка, запряжена в голоблі і повернута в бік села, щоб звідти що-небудь потягнути. Солдат переносить усі труднощі, та не має права – хіба це життя? Так поводяться лиш із кіньми: женуть батогом і вони йдуть покірно – так і ми...
Денисенко Калістрат Єлисейович
1868 р.н., с.Помічна Піщанобрідського (нині Новоукраїнського) району, українець, освіта початкова, проживав у с.Піщаний Брід Добровеличківського району, член колгоспу ім.Димитрова. Заарештований 1.11.1937 Піщанобрідським РВ НКВС (“у 1928 році позбавлений виборчих прав, очолював баптистську організацію, під час перепису населення агітував колгоспників, щоб записувались віруючими, вів контрреволюційну баптистську агітацію: “Радвладі скоро кінець згідно з писанням Євангелії”, влаштовував зібрання, на які приїжджав пресвітер із Глодос: “Треба вірити й шанувати слово Боже, бо тільки той внаслідує царство небесне, оскільки ми на цьому світі живемо в гостях, а справжнє життя почнеться на тому світі”). Засуджений 27.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 13.12.1937. Реабілітований 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9018)