Сохранено 2637949 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 39 из 183
Дегтяренко-Гончаренко Палажка Петрівна
1895 р.н., с.Оситняжка, українка, неписьменна, член колгоспу “КІМ”. Заарештована 2.02.1945 Златопільським РВ НКДБ (як член сім’ї зрадника Батьківщини: “Дегтяренко Петро Власович, 1902 р.н., у 1939 році розійшовся з дружиною Меланією, залишивши двох синів Івана та Костя, які нині у Червоній армії, а зійшовся шлюбом на віру з Палажкою – в роки німецької окупації служив у поліції, трибуналом військ НКВС Кіровоградської області 1.12.1944 за зраду Батьківщини засуджений до розстрілу”). Звинувачувана 2.02.1945 дала підписку про невиїзд Златопільському РВ МДБ, але втекла на відновлення чорної металургії у м.Кривий Ріг. Засуджена 18.12.1946 особливою нарадою МДБ СРСР до 5 років заслання у Талди-Курганську область, Казахстан. За повідомленням МДБ УРСР від 10.04.1947 Дегтяренко-Гончаренко виїхала з Кривого Рогу в невідомому напрямку і знаходиться у розшуку. Реабілітована 12.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11686)
Дейнега Яків Харлампович
1900 р.н., с.Митрофанівка Новопразького (нині Новгородківського) району, українець, письменний, вантажник ст.Шарівка Олександрійського району. У 1933 році за антирадянську діяльність Новопразьким нарсудом був засуджений до 3 років ув’язнення у концтаборах. Вдруге заарештований 8.02.1938 Новопразьким РВ НКВС (“під час колективізації закликав селян не вступати в колгоспи, не виконувати державних зобов’язань; після звільнення з таборів агітував колгоспників не здавати державі хліб, підривав трудову дисципліну, розповсюджував чутки про тимчасовість радянської влади, розпуск колгоспів і повернення селянам землі та майна в індивідуальне користування”). Засуджений 11.04.1938 трійкоюУНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 27.05.1938. Реабілітований 24.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Брат Іван у 1932 році засуджений до 10 років неволі. (10650 – П)
Дембицька-Костяна Марія Ісаківна
1894 р.н., смт Рожище Волинської області, росіянка, освіта початкова, проживала у м.Новомиргороді, медичний фельдшер. Заарештована 15.10.1920 Єлисаветградським відділенням ГубЧК по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем, кримінальними та посадовими злочинами і бандитизмом (контрреволюційна діяльність: “під час Григор’євського повстання у Новомиргороді брав участь у єврейських погромах, які нараховували 160 жертв: на цвинтарі, іще живих пересипала вапном і закопувала” – вину не визнавала, апелюючи до того, що у погромні дні перебувала в Малій Висці). Засуджена 13.12.1920 колегією Єлисаветградської повітової ЧК до 5 років ув’язнення у концтаборі. Комісією з застосування амністії 1.04.1921 згідно з постановою 5-го Всеукраїнського з’їзду Рад термін ув’язнення зменшений до 3 років 4 місяців. Реабілітована 17.06.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 14213)