Сохранено 2637949 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 34 из 183
Гощинський Яків Шахнович
1907 р.н., м.Златопіль (нині м.Новомиргород), єврей, освіта початкова, проживав у м.Ростові-на-Дону (Росія), єфрейтор 75-го окремого штурмового інженерно-саперного батальйону 16-ої штурмової інженерно-саперної бригади. Заарештований 20.07.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 16-ої ШІСБ (антирадянська агітація: “проживав на окупованій території, у Червону армію призваний 2.03.1943, висловлював недовіру радянській пресі і невдоволення колгоспним ладом, зводив наклепи на керівників партії та уряду, вихваляв життя на окупованій території і порядки в німецькій армії: “Командири Червоної армії про бійців не піклуються, а лиш горілку дудлять та в карти ріжуться, і про солдатські сім’ї теж ніхто й не спитає”, “Польський уряд нашого визволення не потребує: він хоче свою владу встановлювати, а не щоб ради їм насаджували, те ж саме і в Чехословаччині”; розповідав, що його брата НКВС заарештувало лиш за те, що той голосував не за Сталіна, а за Троцького, коли вирішувалось питання, кому бути вождем...
Грабовський Казимир Степанович
Граждан Аврам Степанович
1887 р.н., с.Велика Виска, українець, освіта середня, есер з 1904 року, член ВКП(б) у 1920-29 (виключений за викривлення ревзаконності) та у 1932-33 (виключений при чистці партії за побиття колгоспників) роках, проживав у с.Новоолексіївка (нині у складі м.Кіровограда), дільничний агроном Кіровської машино-тракторної станції. У 1933 році притягувався до судової відповідальності – 1 рік примусової праці. Заарештований 17.12.1937 Кіровським РВ НКВС (“будучи в 1921-22 роках головою райвиконкому у Великій Висці, під час голодівки отримував продовольчу допомогу, яку значною мірою привласнював, решту роздаючи родичам та знайомим, разом з міліцією під час єврейських погромів відбирав у грабіжників майно – сукно, шуби, взуття – й привласнював собі; у 1933 році став головою колгоспу ім.Сталіна – порушував революційну законність, знущався над колгоспниками: прив’язував жінок до тачанки, пускав коня риссю, змушуючи бігти слідом – одна з таких невдовзі померла”). Засуджений 22.04.1938 трійкою...
Григораш Іван Феофанович
1919 р.н., с.Рейментарівка Златопільского (нині Дібрівка Новомиргородського) району, українець, освіта 6 класів, проживав у Маловисківському районі, з 1939 року червоноармієць військової частини 1565 у м.Гайсині Вінницької області. Заарештований 16.04.1941 особливим відділом НКВС військової частини 1586 (невиконання наказів старших за званням: “13.04.1941 лейтенант Масляниця наказав Григорашу відправити одного бійця в сусідню частину, за невиконання наказу старший лейтенант Клевцов покарав Григораша 10-ма добами арешту, на гауптвахті Григораш пригрозив старшому лейтенанту: “На фінському фронті таких, як ти, розстрілювали; попадешся, я з тобою іще поквитаюсь”). Засуджений 26.04.1941 трибуналом військової частини 1380 Київського особливого військового округу до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Військовою колегією Верховного суду СРСР 13.06.1941 міру покарання знижено до 3 років неволі. За повідомленням Головного управління...
Григоренко Григорій Васильович
1924 р.н., с.Новгородка Друга (нині смт Новгородка), українець, освіта середня спеціальна (Новгородківський сільгосптехнікум), проживав у м.Алма-Ата (Казахстан), старший сержант 360-го окремого робітничого батальйону. Заарештований 3.04.1946 відділом контррозвідки “Смерш” Степового військового округу (антирадянська агітація, співробітництво з німцями в роки окупації: “з квітня по серпень 1942 року працював агротехніком у сільгоспгромадах сіл Інгуло-Кам’янка і Велика Чечеліївка, з квітня до жовтня 1943-го служив у Новгородківській районній поліції; будучи мобілізованим до Червоної армії, вихваляв життя населення за окупації, у контрреволюційному дусі висловлювався про одного з керівників ВКП(б) і радянського уряду”). Засуджений 30.11.1946 особливою нарадою МДБ СРСР до 5 років ув’язнення. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (10161 – П)
Григоренко Григорій Ізотович
1919 р.н., смт Капітанівка, українець, освіта середня військова (Одеське артучилище ім.Фрунзе, 1938), член ВКП(б) з 1939 року, проживав до війни у м.Краснодарі (Росія), командир артдивізіону 596-го гаубично-артилерійського полку, старший лейтенант. Заарештований 17.06.1943 відділом контррозвідки “Смерш” Подільського спецтабору №174 (“на початку війни потрапив у німецький полон, перебував у Смоленському таборі військовополонених, у грудні 1941 року разом з групою полонених був направлений у Нарвські казарми для обладнання малого Смоленського табору – фактично виконував обов’язки коменданта табору, мав право вільного виходу в місто, з полоненими поводився чемно, німці на допити його не викликали; 26.07.1942 домовився з Редькіним та Кров’яновим про втечу, згодом влились у партизанський загін Гришина, звідки перебрався у діючу частину Червоної армії”). Головною військовою прокуратурою Червоної армії 7.10.1943 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 4972)