Сохранено 2637949 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 42 из 183
Діордіяшенко Іван Йосипович
1880 р.н., с.Мартоноша, українець, освіта початкова, хлібороб. Був заарештований Єлисаветградською ЧК 23.07.1921 в числі 24 осіб як заручник за вбивство комуніста і згідно із постановою Великої колегії частину заручників засуджено до розстрілу. Вдруге заарештований 24.08.1924 уповноваженим групи Єлисаветградського окрвідділу ДПУ Гітлером (антирадянська діяльність: “у травні 1924 року з контрреволюційною метою поширював брехливі чутки серед населення Мартоноші, що скоро радянська влада впаде і він зможе повернути собі свою землю, яку в нього відібрали; Діордіяшенко без дозволу сільської ради переорав землю, засіяну бідняками, яка до революції належала йому;). Засуджений 10.03.1925 Одеським губернським судом до 1 року позбавлення свободи без строгої ізоляції з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 25.09.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 7421)
Доброван Федір Андріанович
1912 р.н., с.Софіївка (нині у складі м.Новомиргорода), українець, освіта 3 класи, член КСМ у 1928-29 роках, проживав у м.Житомирі, з 1934 року червоноармієць 5-го кінно-артилерійського полку. Заарештований 18.11.1936 особливим відділом 5-ої кавалерійської дивізії (“на лікуванні в Житомирському військовому госпіталі серед хворих червоноармійців провадив троцькістську агітацію проти керівництва партії та уряду, використовував вульгарні жарти відносно Сталіна; відмовлявся виконувати накази командирів: “Куркуль не хоче робить”, під час вивчення сталінської Конституції на політзаняттях заявив, що в Радянському Союзі ще не ліквідована експлуатація людини людиною, захищав розстріляних контрреволюціонерів Каменєва й Зінов’єва, вихваляв життя робітників у Німеччині, розшифровував абревіатуру СРСР так, що кожна літера носила похабний контрреволюційний зміст; протиставляв керівників держави: “Ленін турбувався про бідних, а Сталін – про партію”). Засуджений 4.01.1937 трибуналом 2-го...
Добровольський Оверко Іванович
1872 р.н., с.Глодоси, українець, освіта початкова, в минулому належав до соціал-демократичної партії, хлібороб-одноосібник. Заарештований 30.03.1929 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“учасник антирадянської організації, створеної 1928 року у селі Глодосах колишніми петлюрівцями Тимошем Коропом, Дем’яном Берещенком, Фокою Мелешком та іншими, які втекли в роки громадянської війни у Польщу, розповсюджував контрреволюційні листівки й літературу серед населення, поширював чутки про майбутню війну Польщі з СРСР весною 1929 року”). Засуджений 20.11.1929 колегією ОДПУ до 10 років ув’язнення у концентраційних таборах. Звільнений достроково 22.02.1933. Реабілітований 20.06.1990 Кіровоградським облсудом. Вдруге, проживаючи у с.Ярошівка Мокрокалигірського району Київської (нині Катеринопільського Черкаської) області і працюючи робітником радгоспу, заарештований 11.11.1937 Хмелівським РВ НКВС (“у вересні 1917 року був делегований у Київ на з’їзд “Просвіти” від Глодоського первинного товариства; член...
Добровольський Павло Григорович
1914 р.н., с.Новомиколаївка, українець, освіта початкова, червоноармієць 657-ого стрілецького полку 18 стрілецької дивізії. Заарештований 20.08.1940 УНКВС Івановської області (“1 січня 1940 року наш батальйон послали на підсилення фронту, потрапили в оточення, дев’ять днів були відрізані від своїх, під шквальним вогнем фінів вбило комбата, стали розбігатись по лісу, два дні блукали, натрапили на фінів, яким неспроможні були чинити опір, здався в полон 11 січня” – з анкети звинувачуваного). Засуджений 27.09.1940 особливою нарадою при НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 14.09.1970 трибуналом Московського військового округу. (П – 8242) ДОБУШЕВ МАТВІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1873 р.н., с.Велика Знам’янка Таврійської губернії (нині Запорізька область), українець, освіта початкова, проживав у с.Злинка, священик. Заарештований 2.11.1937 Маловисківським РВ НКВС (контрреволюційна діяльність). Засуджений 30.11.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок...
Довбенко Олексій Григорович
1916 р.н., смт Новоархангельськ, українець, освіта початкова, в Червоній армії з 1937 року, рядовий 164-го полку внутрішньої охорони НКВС. Заарештований 1.04.1938 військовою прокуратурою прикордонної і внутрішньої охорони Харківської області (антирадянська агітація, спрямована на дискредитацію радянської влади, преси, командирів Червоної армії: “8.03.1938 після прочитання книги “Наша Батьківщина” на політзаняттях ставив запитання і констатував: “Газети пишуть, що в нас багато м’яса й ковбаси, а насправді нема нічого. В нас у 1933-ому викопували дохлих коней і їли. Чому у 1933-ому так багато людей померло?”, “Чому при демобілізації червоноармійцю дають одну пару білизни, а не дві чи три, якщо кажете, що в нас усього багато?”, “Мене весь час запрошують працювати у полкову школу, та я не йду, бо коли туди йти, то треба ставати людоїдом”, “Краще на гражданці 3 роки пропрацювати безплатно, ніж служити 2 роки в Червоній армії”, “Якби у нас було всього доволі, то моя двоюрідна сестра ходила...
Довгаль Кость Кіндратович
1912 р.н., смт Капітанівка, українець, освіта початкова, проживав на ст.Кусар-Чай (Азербайджан), військовослужбовець 443-го складу, стрілець. Заарештований 14.11.1942 особливим відділом НКВС 4-ої повітряної армії (“члени контрреволюційної зрадницької групи, яка заснувалась на ґрунті земляцтва і спільності антирадянських ворожих поглядів стосовно існуючого в СРСР ладу, систематично вела серед військовиків 443-го складу Народного комісаріату оборони агітацію поразницького характеру, члени угруповання мали намір спільно, гуртом перейти лінію фронту на бік ворога, Феньков повідомив українцям усний пароль для безперешкодного перетину лінії фронту, 15.10.1942 відбулося зібрання, на якому обговорювалось питання конкретних дій”). Засуджений 10.01.1943 трибуналом 85-го району авіабазування до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 23.06.1992 Генеральною прокуратурою Російської Федерації. (П – 13340)