Сохранено 2643757 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 1

Записей на странице:
Всего записей: 2'586, страница 18 из 130
Вукотич Григорій Якимович
1910 р.н., с.Павлогірківка Витязівського району, українець, освіта початкова, проживав і працював у радгоспі ім. Куйбишева Витязівського (нині Бобринецького) району, слюсар. Заарештований 17.08.1945 Витязівським РВ НКДБ ("зрадництво під час німецької окупації, евакуація з німцями: Вукотич із Михайлом Пуликовським у 1942 році організували контрреволюційну куркульську групу у кількості 20 осіб на чолі з колишнім поміщиком Енером; на нарадах у сільуправі куркулі обговорювали питання виявлення радянських активістів, членів ВКП(б), складали списки на вказаних осіб і передавали до німецької жандармерії"; із свідчень Вукотича і Пуликовського: "Ми відвідували ці кулацькі наради, але не підписували списків на радянський партійний актив, і до арештів Шпона й К.Момонта - обидва розстріляні у 1942 році - та інших не причетні"). Засуджений 29.09.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 20 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна.
Габро Кіндрат Ілліч
1878 р.н., с.Соболівка Мокрокалигірківського району Київської (нині Шполянського Черкаської) області, українець, освіта початкова, проживав у с.Павлогірківка Витязівського (нині Бобринецького) району, член колгоспу "8 Березня". Заарештований 8.08.1950 УМДБ Кіровоградської області ("після війни разом із Федором Дяченком і Полікарпом Качуром організовував секту "християн євангельської віри п'ятидесятників-трясунів", систематично у його хаті по неділях збирали людей на молитовні збори, чим зривали роботу в колгоспі; провадив антирадянську агітацію"). Засуджений 19.10.1950 Кіровоградським облсудом до 25 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна. Верховним судом СРСР 9.12.1953 міру покарання зменшено до 10 років неволі. Реабілітований 19.11.1991 Генеральною прокуратурою СРСР, (П - 12877)
Гав'яда Назар Юхимович
1883 р.н., с.Ісайки Богуславського району Київської області, українець, освіта початкова, проживав у с.Новокиївка Відраднодолинівської сільради Бобринецького району, хлібороб. Заарештований 11.03.1931 Бобринецьким РВ ДПУ ("в 1919-20 роках служив у війську армії УНР, брав активну участь у повстанні проти радянської влади, переселився із Київської губернії у 1924 році разом із Василем Битьком, Дмитром Кушкою та Денисом Копійкою, займались спекуляцією --торгували кіньми, різними продуктами; вели антирадянську агітацію проти вступу в колгосп і виконання плану хлібозаготівлі, чинили шкідництво на послаблення могутності колгоспів; у травні 1930 року розганяли колгосп ім.Войкова - розібрали коней, сільгоспінвентар; тижнів два тому зібрались у хаті сина куркуля, позбавленого виборчих прав Івана Щеголя і обговорювали кандидатури правління нового колгоспу ім.Снєгова з метою розвалити його, що й трапилось на наступних колгоспних зборах"). Справу 4.05.1931 направлено у Бобринецький народний суд.
Гаврусенко Кузьма Прокопович
1891 р.н., м.Бобринець, українець, освіта початкова, проживав у смт Златопіль (нині м.Новомиргород), тесля-столяр, працівник Кіровоградського облринккому. Заарештований 30.06.1941 УНКДБ Кіровоградської області ("вихваляв німецьку армію, фашистський лад Німеччини; висловлював поразницькі настрої, пропагував відрив України від СРСР"). У зв'язку з евакуацією Кіровоградської тюрми 1.08.1941 етапований в Усть-Кам'яногірську тюрму №17, Казахстан ("серед в'язнів Усть-Кам'яногірської тюрми вів агітацію: "З перемогою Німеччини над Радянським Союзом і встановленням німцями нових порядків ми побудуємо пряму дорогу і всіх паразитів комуністів та радянських керівників проженемо босяка по цій дорозі", "Гітлер ставить мету: знищити кріпосне право в Радянському Союзі, розпустити колгоспи - ці ярмо й кабалу людства; в колгоспах народ остаточно виснажився й змучився, працюють з дня у день, а ходять голі, босі й голодні"). Далі у вирі війни справа на Гаврусенка була тимчасово загублена, заведена нова...
Гаврюшенко Сергій Наумович
1879 р.н., м.Чернігів, українець, письменний, проживав у м.Гайворон, маляр, пенсіонер. Заарештований 10.08.1937 оперативним пунктом УДБ ст.Гайворон ("з 1906 по 1923 роки жив у м.Сарни, Польща - нині Рівненської області, Україна, - де й досі живе брат, з яким листується; у 1929 році говорив, що куркулі із СРСР йдуть гуртами у Польщу та Румунію, бо скоро почнеться війна; у 1931-ому висловлював захоплення рівнем життя у Польщі, агітував проти підписки на державну позику, вів антирадянську пропаганду: " Влада морить селян голодом"; "Тут відповідальні посади займають євреї, через яких погано живеться і селянам, і робітникам", ідеалізував порядки царської Росії: "Коли був цар Миколка-дурачок, то фунт хліба коштував п'ятачок, а тепер наш - називав нецензурним словом тов.Сталіна - морить голодом народ. Від такого життя хочеться тікати назад у Сарни"). Засуджений 29.09.1937 НКВС і Прокуратурою СРСР до розстрілу, дати виконання вироку в справі немає. Реабілітований 24.07.1989 Кіровоградською...
Гажура (Гажуро) Володимир Веремійович
1909 р.н., с.Новосіль-Покровка Єланецького району Миколаївської області, українець, освіта середня (профтехучилище у м.Бобринці, школа військових льотчиків у м.Ворошиловграді), проживав у с.Гвардійці Борського району Куйбишевської області (Росія), слухач 1-ої ескадрильї 2-го запасного авіаполку ВМФ, лейтенант. У 1934 році перебував під слідством за "повітряне хуліганство", судом виправданий. Вдруге заарештований 24.01.1942 особливим відділом НКВС 2-го запасного авіаполку Військово-морського флоту (антирадянська пропаганда: "в кінці липня 1941 року розповідав, що німці полонених червоноармійців відпускають з умовою, аби ті йшли 1 розповідали людям, що з ними не треба воювати; заперечував повідомлення Радінформбюро"). Засуджений 31.10.1942 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 18.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12172)
Гайденко Іван Автономович
1909 р.н., с.Коритно-Забузьке, українець, освіта початкова, член ВКП(б), проживав у м.Ленінграді, військовослужбовець, лейтенант, командир технічного взводу 64-го окремого саперного батальйону, за участь у боях з фінами нагороджений орденом "Червона зірка". Заарештований 23.09.1941 особливим відділом НКВС 55-ої армії (контрреволюційна діяльність: «протягом серпня-вересня 1941 року серед військовиків-саперників вів поразницьку агітацію: "Як тільки настане безвихідне становище, я переодягнусь у цивільне і втечу з батальйону"; "Для чого було організовувати колгоспи? ось через них і веде Гітлер війну проти нашого народу"; "Воювати нашій армії з німцями немає ніякої вигоди, краще б уклали мирну угоду - але цього ніхто не зробить, бо вся влада зосереджена в руках однієї людини, Сталіна: голова Ради народних комісарів, нарком оборони, секретар партії"; "Про Гітлера в наших газетах пишуть, що він знущається над народом - це все брехня: командирів і червоноармійців Гітлер не чіпає, а комісарів...