Сохранено 2643757 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 1

Записей на странице:
Всего записей: 2'586, страница 16 из 130
Вовк Клим Самуїлович
1881 р.н., с.Ташлик Грушківського (нині Гайворонського) району, українець, освіта початкова, хлібороб. У 1931 році розкуркулений і за невиконання плану хлібозаготівлі засуджений до 5 років неволі, у 1932-му втік. Вдруге заарештований 3.01.1933 шляхово-транспортним відділом ОДПУ ст.Козятин (після першого арешту місяць перебував у Грушківському бупрі, 4 місяці в Уманському, півмісяця в бупрі Києва, відправили на роботу в Дніпропетровськ на чавуноливарний завод - через два тижні, в січні 1932-го, втік: подався у Грузію, працював на лісопильному заводі, оскільки не мав документів, то йому грузини повірили й зі слів виписали трудову книжку на видумане ім'я Пойди Лукаша Івановича, у вересні 1932 року захворів на малярію, виздоровівши, в пошуках роботи подався у Ленінград - по дорозі захворів, у лікарню зняли прямо з поїзда, 25 днів лікувався, іще 5 днів перебував у будинку селянина, потім були невдалі пошуки роботи протягом місяця у Москві, в кінці грудня вернувся в рідний Ташлик на 3 доби...
Вовченко Ольга Миколаївна
1912 р.н., с.Клинове, українка, малописьменна, колгоспниця. Заарештована 11.07.1941 Голованівським РВ НКВС (антирадянська агітація: "провівши 28.06.1941 двох рідних братів на війну, пізно ввечері зустріла на вулиці трьох колгоспників, які сторожували село від можливих диверсантів, і на запитання "Ти чого це так пізно шалаєшся?" відповіла: "Мені зараз нічого не миле. Броджу як одуріла. Призвали по мобілізації моїх рідних братів, так мені їх жалко, бо й раніше страждали, коли нас розкуркулили, ходили попід чужими хатами, заглядали у вікна, садили їх у бупр, знущались - а тепер змушують їх служити, захищати... Кого захищати? Дурні, дурні... Я на їхньому місці, якби пішла, то наробила б так, що чорно їм би було в роті!.."). Засуджена 2.08.1941 трибуналом військ НКВС Одеської області до 10 років ув'язнення. Реабілітована 29.11.1989 Кіровоградським облсудом. Батько розкуркулений у 1930 році, чоловік репресований у 1937-ому. (П - 10503)
Водинський Станіслав Анатолійович
1906 р.н., м.Мінськ (Білорусія), поляк, освіта неповна середня (Гайворонське фабрично-заводське училище, 1926), член ВКП(б) до 1933 року (виключений за розвал роботи начальником депо станції Ісфара Середньоазійської залізниці), проживав у м.Гайвороні, машиніст депо. У 1934 році за шкідництво був засуджений до 5 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 8.09.1937 шляхово-транспортним відділом ГУДБ НКВС ст.Гайворон (шкідницька діяльність: "систематично порушував правила технічної експлуатації, свідомо виводив з ладу паровози"; "підтримував зв'язок з контрреволюційним елементом Мар'яном Хілковським, якого репресували за проведення шпигунської діяльності на користь Польщі"). Засуджений 29.10.1937 особливою нарадою НКВС СРСР до розстрілу, дати виконання вироку у справі не вказано. Реабілітований 6.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12005)
Вознюк Петро Якович
1889 р.н., с.Солгутове, українець, письменний, без певних занять. Чотири рази притягувався до відповідальності (1934, 1935, двічі 1937) і два рази був засуджений за крадіжки: у 1934-ому році Гайворонським народним судом виправданий, у 1935-ому за крадіжку колгоспного зерна засуджений до 6 років неволі. Всьоме заарештований 19.09.1937 Гайворонським РВ НКВСО ("після відбуття покарання громадсько-корисною працею не займався, а тримав зв'язок з кримінальним елементом, знову став красти; у 1937 році вступив до колгоспу ім.Куйбишева, по-шкідницьки ставився до коней, в результаті чого впало 9 лошаків; вів антирадянську агітацію"). Засуджений 9.10.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 5 років ув'язнення у виправно-трудових таборах; двічі за порушення тюремного режиму, непідкорення наглядачам, скуповування крадених речей, за систематичну гру в карти пересуджували - 31.10.1937 до 10 років неволі, а 5.03.1938 до розстрілу, вирок виконано 7.03.1938. Реабілітований 14.04.1989 Кіровоградською...
Войтович Степан Онуфрійович
1898 р.н., с. Старий Милятин Буського району Львівської області, українець, освіта початкова, проживав у селищі Новопетрівка Голованівського району, вантажник залізничної станції Ємилівка. У 1934 році за крадіжку хліба був засуджений до 6 років неволі. Заарештований 27.12.1937 ОДТВ ГУДБ НКВС ст.Гайворон ("у першу світову служив у Галицькому січовому полку, до 1918 року жив у м.Брацлаві на Вінниччині як військовополонений, згодом пристав до австрійського війська і подався за кордон, у 1920-ому несподівано вернувся в Україну; листувався із двома братами та сестрою, які проживали в Польщі, мав зв'язок з румунським шпигуном Сорокопудом, якого репресували; розкладав трудову дисципліну на залізниці, зривав графік завантаження вагонів важливими державними вантажами, деморалізуючи роботу залізничного транспорту"). Засуджений 22.03.1938 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 31.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 11872)