Сохранено 2643757 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 1

Записей на странице:
Всего записей: 2'586, страница 19 из 130
Галиба (Галибін) Дем'ян Михайлович
1891 (1889) р.н., с.Маковіївка (нині приєднане до с.Апрелівка), українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 23.08.1930 Одеським оперсектором ДПУ УРСР ("член української контрреволюційній організації, очолюваної учителем Василем Вітьком, що здійснював діяльність за завданням Київського і Білоцерківських центрів, організація ставила мету відновлення Самостійної української народної республіки; у березні 1930-го була вчинена невдала спроба підняти повстання - брав участь у зборах селян у Сороковій балці"). Засуджений 6.09.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув'язнення у концтаборі. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Вдруге, проживаючи у с.Новоградівка Бобринецького району і працюючи в колгоспі "Червоний відпускник", заарештований 26.09.1937 Витязівським РВ НКВС ("належність до контрреволюційної організації Спілка визволення України у 1930 році; шкідницька діяльність: недораховував колгоспникам трудодні, в результаті чого колгоспники не...
Галущак Іван Ілліч
1880 р.н., с.Максимівка Уманського району Черкаської області, українець, освіта початкова, проживав у с. Тарасівка (нова назва Завітне) Вільшанського району, хлібороб-середняк, без певних занять. У 1932 році за невиконання твердого завдання майно було конфісковане. Заарештований 5.05.1938 Вільшанським РВ НКВС (антирадянська агітація: "разом із Никодимом Храновським переконував людей не вступати в колгосп, поширював чутки про війну і поразку радянської влади, при цьому посилався на Євангеліє; у 1937 році відмовився брати участь у голосуванні за кандидатів до Верховної ради, у 1938-ому не захотів підписуватись на державну позику для оборони країни"). Засуджений 28.05.1939 Одеським облсудом до 3 років неволі з позбавленням громадянських прав на 1 рік. Верховним судом УРСР 23.09.1939 вирок скасовано, слідство припинено, з-під варти звільнений. (П- 3010)
Галянт Федір Гнатович
1917 р.н., с.Струнькове (нині у складі м.Гайворона), українець, освіта 5 класів, проживав у м.Севастополі, кочегар буксира СП-3 відділу плавзасобів Чорноморського флоту. Заарештований 14.07.1941 3-м відділом Чорноморського флоту (антирадянська агітація, терористичні наміри: "7 липня висловлювався проти указу президії Верховної Ради СРСР про надання права адміністраціям підприємств подовжувати робочий день: "Я надстроково працювати не буду - хай працюють дурні"; 11 липня вів агітацію проти запису в народне ополчення: "Я голодую і не бажаю ночами тинятись і ловити якихось диверсантів; а якщо мені видадуть зброю, то я постріляю всіх комісарів відділу"). Засуджений 24.07.1941 трибуналом військ НКВС Кримської області до розстрілу з конфіскацією майна, дати виконання вироку у справі нема. Реабілітований 13.12.1989 Кіровоградським облсудом. (П - 10523)
Гамбург Григорій Кіндратовимч
Гаменюк Пилип Антонович
1912 р.н., с.Матвіївка, українець, освіта початкова, кандидат у члени ВКП(б) з 1941 року, проживав у м.Калуга (Росія), водій автотранспортної контори. Заарештований 27.03.1942 особливим відділом НКВС Рязанського спецтабору ("24.06.1941 призваний у Червону армію, служив водієм 127-ої танкової бригади, старший сержант, 12.10.1941 виходив із німецького оточення й потрапив у полон; працював водієм при штабі німецької військової частини, спочатку ремонтував автомобіль, а в дні наступу німців на Москву віз З офіцерів в напрямку столиці; 24.10.1941 втік з полону, повернувся до дружини під Калугою, де жив до 11.01.1942, не шукаючи спроби перейти лінію фронту; в день визволення Калуги Червоною армією з'явився у військкомат, звідки його перевели у Рязанський спецтабір для військовополонених; у спецтаборі вихваляв німецький полон і добре харчування полонених червоноармійців"). Засуджений 16.09.1942 особливою нарадою НКВС СРСР до розстрілу, дати виконання вироку у справі не зазначено.
Ганський Андрій Карповимч
1929 р.н., с.Іванівка, німець, освіта початкова, проживав у с.Крутоярка Бобринецького району, член колгоспу ім.Жданова. Заарештований 4.04.1951 Бобринецьким райвідділом МДБ ("батько Карпо в період німецької окупації був старостою села Крутоярка і при відступі німців утік разом з ними на захід з усією родиною; після поразки Німеччини Андрій Ганський перебував у англійській зоні окупації Німеччини і повернувся в СРСР у 1948-ому; систематично вів проанглійську агітацію, вихваляв фашистську Німеччину та інші імперіалістичні країни, їхні економіку, культуру й побут, зводив наклепи на радянську владу та колгоспний лад; заявляв, що буде мстити росіянам на випадок війни"). Засуджений 19.06.1951 судовою колегією Кіровоградського облсуду до 8 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 15.06.1989 Верховним судом УРСР. (П - 10244)
Гарник Харлам Єфремович
1886 р.н., смт Погребище Вінницької області, українець, освіта вища, проживав у м.Кам'янка Кіровоградської (нині Черкаської) області, інженер цукрового заводу. Заарештований 25.04.1945 УНКДБ Кіровоградської області (посібництво німецьким окупантам: "із серпня 1941 до листопада 1942 року працював змінним інженером Ульяновського цукрозаводу, брав участь у відновленні зруйнованого заводу; згодом до березня 1944-го працював директором Перегонівського цукрового заводу Голованівського району - влітку 1943 року визначив для відправлення у Німеччину 60 робітників заводу"). Засуджений 7.06.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 15 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років. Трибуналом Приволзького військового округу 29.04.1955 міру покарання зменшено до 10 років неволі, з-під варти звільнений 16.05.1955. Реабілітований 17.05.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9897)
Гасюк Микола Якович
1897 р.н., с.Могильне, українець, письменний, кандидат у члени ВКП(б) з 1933 року, проживав у с.Новоселиця Грушківського району, керуючий Новоселицьким відділенням бурякорадгоспу Ульяновського цукрокомбінату. Заарештований 22.10.1937 прокуратурою Одеської області ("у 1919 році 3 місяці служив у петлюрівському війську; чинив псування державного майна: масова загибель свиней і великої рогатої худоби, не організував боротьби із шкідниками на буряковому лані, в результаті чого загинуло 20 гектарів буряків; незаконно отримав орден Леніна - начеб за високий урожай зернових; змушував працювати по 12 днів поспіль без вихідних, навіть у день 1 Травня, а робітникам, які не виходили на роботу у вихідні, розпоряджався не продавати хліба"). Засуджений 16.12.1937 Одеським облсудом до 20 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Помер 14.02.1941 у місцях ув'язнення. Реабілітований 11.10.1966 Верховним судом УРСР. (П - 8077)