ГАВРУСЕНКО КУЗЬМА ПРОКОПОВИЧ

1891 р.н., м.Бобринець, українець, освіта початкова, проживав у смт Златопіль (нині м.Новомиргород), тесля-столяр, працівник Кіровоградського облринккому. Заарештований 30.06.1941 УНКДБ Кіровоградської області ("вихваляв німецьку армію, фашистський лад Німеччини; висловлював поразницькі настрої, пропагував відрив України від СРСР"). У зв'язку з евакуацією Кіровоградської тюрми 1.08.1941 етапований в Усть-Кам'яногірську тюрму №17, Казахстан ("серед в'язнів Усть-Кам'яногірської тюрми вів агітацію: "З перемогою Німеччини над Радянським Союзом і встановленням німцями нових порядків ми побудуємо пряму дорогу і всіх паразитів комуністів та радянських керівників проженемо босяка по цій дорозі", "Гітлер ставить мету: знищити кріпосне право в Радянському Союзі, розпустити колгоспи - ці ярмо й кабалу людства; в колгоспах народ остаточно виснажився й змучився, працюють з дня у день, а ходять голі, босі й голодні"). Далі у вирі війни справа на Гаврусенка була тимчасово загублена, заведена нова, тому й існує дві версії: перша - управлінням НКДБ Східно-Казахстанської області 25.11.1941 слідство припинено, з-під варти звільнений; друга -засуджений 17.06.1942 особливою нарадою при НКВС СРСР до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Насправді помер 14.04.1942 в неволі - м.Усть-Кам'яногірськ Східно-Казахстанської області. Реабілітований 13.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Рідний брат у 1937 році розстріляний за контрреволюційну діяльність. (П - 11544, 3032)