ГАЙДЕНКО ІВАН АВТОНОМОВИЧ

1909 р.н., с.Коритно-Забузьке, українець, освіта початкова, член ВКП(б), проживав у м.Ленінграді, військовослужбовець, лейтенант, командир технічного взводу 64-го окремого саперного батальйону, за участь у боях з фінами нагороджений орденом "Червона зірка". Заарештований 23.09.1941 особливим відділом НКВС 55-ої армії (контрреволюційна діяльність: «протягом серпня-вересня 1941 року серед військовиків-саперників вів поразницьку агітацію: "Як тільки настане безвихідне становище, я переодягнусь у цивільне і втечу з батальйону"; "Для чого було організовувати колгоспи? ось через них і веде Гітлер війну проти нашого народу"; "Воювати нашій армії з німцями немає ніякої вигоди, краще б уклали мирну угоду - але цього ніхто не зробить, бо вся влада зосереджена в руках однієї людини, Сталіна: голова Ради народних комісарів, нарком оборони, секретар партії"; "Про Гітлера в наших газетах пишуть, що він знущається над народом - це все брехня: командирів і червоноармійців Гітлер не чіпає, а комісарів і жидів розстрілює"). Засуджений 6.10.1941 військовим трибуналом 55-ої армії до розстрілу, вирок виконано 17.10.1941. Реабілітований 14.04.1958 трибуналом Ленінградського військового округу. (П - 8179)