Сохранено 2639161 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 140 из 183
Сезоненко Степан Антонович
1911 р.н., с.Щасливка, українець, освіта 6 класів, член ВКП(б) з липня 1942 року, в Червоній армії з 1933 року, проживав у м.Шадринськ Курганської області (Росія), курсант Московського військово-політичного училища Народного комісаріату оборони СРСР. Заарештований 28.04.1943 особливим відділом НКВС Шадринського гарнізону (“неодноразово висловлював невдоволення умовами армійської служби, харчування, організовував гуртові відмови від прийому їжі, провадив антирадянську, поразницьку агітацію серед військовиків: “Служити в Червоній армії – означає приректи себе на повільне, мучинецьке голодування й нестерпні умови життя”; “У Польщі до приходу радвлади все було дешеве і всього було доволі, селяни – українці, білоруси – жили заможно, не знали нужди, з приходом Червоної армії сподівались на гори золота, а стали жити ще гірше, тому населення повстало проти керівних працівників”; “Німці ніколи не жили погано, вони й тепер їдять що хочуть і не відають що таке голод, а в нас добра не було й не...
Семенов Іван Іванович
1884 р.н., с. Інгуло-Кам’янка, українець, освіта середня, член Української партії соціалістів-революціонерів з 1905 року, вчитель сільської школи. Тричі арештовувався: царським урядом у 1907 і 1912 роках за участь у соціал-революційному русі та ЧК на початку 20-х за участь у повстанському русі. Вчетверте заарештований 1.10.1929 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (антирадянська діяльність: “за Тимчасового уряду був головою Новгородківського волосного виконкому, членом Олександрійського повітового, згодом губернським гласним м.Херсона, за денікінської влади херсонський губернатор пропонував посаду голови Олександрійської управи; делегат Трудового конгресу в добу Української Народної Республіки, організатор “Просвіти” у Новгородці, в 1920 році член повстанкому і активний учасник селянського повстання на Єлисаветградщині, брав участь у роззброєнні червоного партизанського загону Уралова; з листопада 1927 року був сексотом Зінов’євського окрвідділу ДПУ і не раз отримував завдання секретного...
Семенов Микола Федорович
1900 р.н., смт Врадіївка Одеської (нині Миколаївської) області, українець, освіта вища (Одеська духовна семінарія), проживав у с. Велика Виска, священик Преображенської церкви селища. У 1930 році був репресований у Хмельовому за контрреволюційну діяльність; 1934-го у м.Шполі заарештований за приховування срібла, від суду сховався. Втретє заарештований 29.03.1937 Великовисківським РВ НКВС (антирадянська діяльність: із січня 1937 року священик Семенов, дяк Вахницький, голова релігійної общини Хмелевський неодноразово збирали людей і агітували їх проти Конституції, доводили, що радвлада збирає з людей непомірні податки, адміністративно закриває церкви, намовляли віруючих іти в села і поширювати це невдоволення; обговорювали серед селян свої кандидатури для майбутніх виборів у ради, доводячи, що вони при владі працюватимуть краще, ніж комуністи; проводили обряди хрещення, агітували за відкриття нових церков; у 1935-36 роках мав зв’язки з румунським посольством у Москві, добивався виїзду...
Семеренко Іван Йосипович
1907 р.н., с.Рейментарівка, українець, освіта 2 класи, червоноармієць 116-го запасного стрілецького полку. Заарештований 5.06.1945 відділом контррозвідки “Смерш” 26-ої Алтайської запасної стрілецької дивізії (“у липні 1941 року був мобілізований у Червону армію, серед серпня на Дніпропетровщині здався у полон німцям, відпущений додому; вдруге покликаний у Червону армію у січні 1945-го: серед червоноармійців вів антирадянську агітацію, висловлював невдоволення колгоспним ладом: “Якби німці, коли зайняли Україну, розпустили колгоспи, то війна уже давно закінчилась би”; зводив наклепи на побутові умови в Червоній армії: “Я раніше краще своїх свиней годував, ніж нас тут в армії харчують”; дискредитовував керівників партії і радянського уряду, звинувачував їх у загарбницькій політиці: “Ось гляньте, Червона армія зайняла Румунію, зразу тут змінився уряд, стали в поміщиків і куркулів відбирати землю і передавати біднякам, скоро почнуть заганяти в колгоспи, народ обкладуть величезними...
Семченко Анатолій Олексійович
1926 р.н., с.Ворошилівка Хмелівського (нині с.Вербівка Новоукраїнського) району, українець, освіта 7 класів, курсант 912-го окремого саперного батальйону. Заарештований 6.02.1946 відділом контррозвідки ‘’Смерш’’ 21-го гвардійського стрілецького Віденського корпусу (у 1941-43 роках перебував на окупованій німцями території, в 1943-45 – у Німеччині, в Червоній армії з жовтня 45-го; вів антирадянську агітацію серед військовослужбовців: зводив наклепи на керівників партії та уряду, вихваляв життя в Німеччині, читав власовські газети й розповідав про це солдатам – “Російський солдат був потрібен тільки тоді, коли йшла війна, а зараз погано одягають і харчують, мене краще утримував бауер, а тут з голоду можна померти”, “Краще було б зостатись у Німеччині, а не повертатись у Радянський Союз”). Засуджений 27.02.1946 військовим трибуналом 69-ої гвардійської Звенигородської дивізії до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 30.05.1991 прокуратурою Одеського військового...