Сезоненко Степан Антонович

1911 р.н., с.Щасливка, українець, освіта 6 класів, член ВКП(б) з липня 1942 року, в Червоній армії з 1933 року, проживав у м.Шадринськ Курганської області (Росія), курсант Московського військово-політичного училища Народного комісаріату оборони СРСР. Заарештований 28.04.1943 особливим відділом НКВС Шадринського гарнізону (“неодноразово висловлював невдоволення умовами армійської служби, харчування, організовував гуртові відмови від прийому їжі, провадив антирадянську, поразницьку агітацію серед військовиків: “Служити в Червоній армії – означає приректи себе на повільне, мучинецьке голодування й нестерпні умови життя”; “У Польщі до приходу радвлади все було дешеве і всього було доволі, селяни – українці, білоруси – жили заможно, не знали нужди, з приходом Червоної армії сподівались на гори золота, а стали жити ще гірше, тому населення повстало проти керівних працівників”; “Німці ніколи не жили погано, вони й тепер їдять що хочуть і не відають що таке голод, а в нас добра не було й не буде”; “Наша пропаганда пише про звірства німців для того, щоб солдати не здавались у полон; так само пише й німецька пропаганда, що наші знущаються над їхніми полоненими – а все це одна пропаганда й нічого більше”). Засуджений 12.05.1943 військовим трибуналом Челябінського гарнізону до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 7.02.1967 трибуналом Уральського військового округу. (П – 8094)