Сохранено 2639161 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 136 из 183
Ряпасов Іван Григорович
1885 р.н., с.Красноуфімське Свердловської області (Росія), росіянин, освіта вища (вчительський інститут), проживав у м.Новоукраїнка, сторож облторгу. Заарештований 23.07.1949 УМДБ Кіровоградської області (“у серпні 1942 року в м.Ставрополь вступили німці… мені запропонували працювати у газеті “Страна Советов”, яка тепер називалась “Ставропольськое слово”, згодом “Утро Кавказа”, всі статті контрреволюційного змісту я писав особисто й за вказівкою редактора; рукописи цих статей я зберігав у себе вдома; під псевдонімом “І.Волжин” я написав статті “Кипить трудове життя”, “Хліб може бути смачним”, “Секрет більшовицьких бюджетів” та інші; при відступі німців у 1943 році разом з козачими об’єднаннями виїхав із Ставрополя у Кіровоград і став працювати коректором газети “Козак”, органу донських козачих формувань, де надрукував понад 20 статей, частина з них були антирадянського змісту, у жовтні разом з працівниками редакції евакуювався у тил до німців, звідки потрапив у Австрію”). Засуджений...
Савроненко Федот Тифійович
1916 (1913) р.н., с.Рубаний Міст, українець, освіта початкова, проживав на ст.Кусар-Чай (Азербайджан), військовий стрілець. Заарештований 14.11.1942 особливим відділом НКВС 4-ої Повітряної армії (“члени контрреволюційної зрадницької групи, яка заснувалась на ґрунті земляцтва і спільності антирадянських ворожих поглядів стосовно існуючого в СРСР ладу, систематично вела серед військовиків 443-го складу НКО агітацію поразницького характеру, члени угруповання мали намір спільно, гуртом перейти лінію фронту на бік ворога, Феньков повідомив українцям усний пароль для безперешкодного перетину лінії фронту, 15.10.1932 відбулося зібрання, на якому обговорювались конкретні дії”). Засуджений 10.01.1943 військовим трибуналом 85-го району авіабазування до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 23.06.1992 Генеральною прокуратурою Російської Федерації. (П – 13340)