Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 4

Записей на странице:
Всего записей: 3'274, страница 82 из 164
Луценко Андрій Панькович
1885 р.н., с.Ворошилівка, українець, освіта початкова, городник-садівник колгоспу "Комінтерн". У 1931 році арештовувався органами ДПУ за підозрою участі в повстанських загонах Степового і Корюка. Вдруге заарештований 28.02.1938 Олександрійським РВ НКВС ("служив фельдфебелем у царській армії; у 1920 році брав участь разом з місцевими куркулями у вбивстві трьох червоноармійців; у 1923-ому був одним із організаторів сільгоспартілі "Своя праця", в яку об'єднались куркулі; вів антирадянську агітацію: "Колгоспи довго існувати не будуть, бо люди такого гніту терпіти не будуть, а тому всередині країни з допомогою іноземних інтервентів скоро почнеться війна. в якій Радянський Союз буде розгромлений"). Засуджений 11.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу з конфіскацією майна, вирок виконано 27.05.1938. Реабілітований 4.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9148)
Луценко Яків Дмитрович
1902 р.н.. с.Ворошилівка (нова назва Олександрівка), українець, освіта початкова, без певних занять, проживав у м.Дніпропетровську, бортмеханік автозаводу. Заарештований 30.05.1947 Олександрійським РВ МДБ (“в роки війни потрапив у німецьке оточення, з жовтня 1941-го жив у с.Червоний Промінь Солонянського району Дніпропетровської області, у квітні 1942-го приїжджав у Ворошилівку і заявив німецькій поліції на радянського активіста, єврея Михайла Лисянського про те, що той розкуркулював і палив хати куркулів, за що Лисянського німці 27.05.1942 розстріляли"; "Луценко не визнав себе винним у зраді Лисянського"). Засуджений 13.08.1947 військовим трибуналом Кіровоградського гарнізону до 15 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітований 18.11.1955 трибуналом Київського військового округу. (П - 1969)
Лучко Василь Іванович
1901 р.н., с.Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області. українець, освіта початкова, проживав у м.Олександрія, технік і 1-01 дистанції залізниці. У 1925 році за "дезертирство з лав Червоної армії" був засуджений до 3 років неволі. Вдруге заарештований 15.02.1938 шляхово-транспортним відділом НКВС ст.Знам’янка (“в роки громадянської війни служив у арміях Денікіна і Шкуро; провадив антирадянську агітацію, зводив наклепи на умови життя в СРСР. вихваляв ворогів народу"; "разом із Яковом Глущенком та Дмитром Полієвцем 2.02.1939 на допиті заявив. що до них під час слідства застосовували фізичну силу, через що вони змушені були давати брехливі свідчення"). Засуджений 9.05.1939 лінійним судом Одеської залізниці до 6 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. 3-під варти звільнений 16.02.1944. Реабілітований 21.04.1992 Генеральною прокуратурою України. (ТІ - 13220, 6580) Й
Любович Федір Тимофійович
1862 р.н., м.Олександрія, українець, освіта початкова, без певних занять. Заарештований 16.10.1930 Олександрійським РВ ДПУ (“до революції поміщик, мав 860 десятин власної землі, в Олександрії утримував 3 власних будинки, на виручені засоби від яких і жив"; "восени 1930 року в райвідділ ДПУ надійшли дані, що Любович у 1918 році при окупації німцями України як колишній поміщик села Сметанівки Онуфріївського району брав велику контрибуцію за пограбоване майно в період революції, а також що він вів агітацію проти заходів радвлади на селі"; "у Зінов'євську на посаді члена правління Бурякосоюзу працює громадянин Любович Василь Федорович, син колишнього поміщика: під час громадянської війни 1918-20 років в пору денікінської влади був начальником каральної експедиції м.Новогеоргіївська та прилеглих сіл, виловлював і розстрілював більшовиків та їхніх прихильників"). Олександрійським РВ ДПУ 20.12.1930 з-під варти звільнений під підписку про невиїзд, Олександрійською дільничною прокуратурою...
Люлька Григорій Аврамович