Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 4

Записей на странице:
Всего записей: 3'274, страница 87 из 164
Марченко Іван Антонович
1923 р.н., с.Успенка, українець, освіта 7 класів, член ВЛКСМ, проживав у с.Івангород Олександрівського району, командир відділення 498-го окремого батальйону конвойних військ Міністерства внутрішніх справ, молодший сержант. Заарештований 8.11.1947 відділом контррозвідки 51-ї дивізії КВ МВС (антирадянська агітація: "у липні 1947 року після читання газети з опублікованим договором між СРСР і Чехословаччиною казав: "Ми зобов'язані із урожаю 1947 року віддати 200 тисяч тонн хліба, за це нам чехи дадуть рейки, так що замість хліба будем їсти рейки"; "Радянська преса друкує тільки позитивне і нічого нема про недоліки в країні"; "В СРСР твердять про рівноправність народів, а насправді грузини та інші народи мають право тримати в особистому господарстві необмежену кількість худоби, землі, що не обкладається ніякими податками, а ось російські й українські колгоспи таких прав не мають - до 5 тисяч рублів деруть з кожного господарства"; "Весь зібраний хліб колгоспи здають державі, і якщо виконав...
Матвійчук Іван Миколайович
1909 р.н.. с.Хоровець Берездівського району Кам'янецьПодільської (нині Славутського Хмельницької) області, українець, освіта вища (Київський педагогічний інститут, 1939), проживав у м.Дубно Рівненської області. вчитель, директор школи №2. Заарештований 22.01.1949 Дубнівським РВ МДБ (антирадянська агітація: “в роки німецької окупації з серпня 1941 до кінця 1943 року працював директором шкіл у селах Триліси і Красносілка Олександрівського району: виховував молодь у профашистському націоналістичному дусі. зберігав у себе націоналістичні листівки, вів серед населення антирадянську пропаганду за створення Самостійної України; у серпні 1941 року видав німцям комуніста Георгія Станіславського. якого німці розстріляли: у грудні 1941 року склав список радянсько-партійного активу села. на зборах оголосив їх як заручників, люди із списку були вигнані на каторгу в Німеччину і розстріляні вояками УПА“). Засуджений 4.06.1949 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 25 років ув'язнення у...
Мацюпа Андрій Павлович
1919 р.н., с.Браїлівка, українець, освіта 7 класів, член ВЛКСМ, проживав у м.Мари (Туркменістан), військовослужбовець з 1939 року, червоноармієць 18-го кавполку військ НКВС. Заарештований 3.01.1942 особливим відділом НКВС при 18-ому кавполку (антирадянська агітація: "говорив, що відступ Червоної армії і здача таких міст як Смоленськ і Мінськ пояснюється тим, що німецька армія сильніша червоної, в неї кращі наземні й повітряні сили, бо в червоних вони знищені, можливо німці незабаром візьмуть і Москву, радянське Інформбюро замовчує великі втрати червоних, а в Латвії, Естонії й інших деяких республіках Червону армію зустрічають недружелюбно, не буде підтримувати її народ, називав кар'єристом наркома оборони тов. Тимошенка"). Засуджений 24.01.1942 трибуналом військ НКВС Туркменської РСР до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 29.01.1990 Верховним судом СРСР. (П- 11083)