Сохранено 2637949 имен
Поддержать проект

Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга 3

Записей на странице:
Всего записей: 3'649, страница 9 из 183
Берещенко Катерина Давидівна
1889 р.н., с.Попівка Ворошилівської сільради, українка, письменна, проживала у с.Ворошилівка Хмелівського (нині с.Вербівка Новоукраїнського) району, хлібороб. У 1932 році перебувала 5 місяців під слідством за недонесення на чоловіка Дем’яна, організатора у громадянську війну петлюрівського повстанського загону у Глодосах, чоловік 1931 року прибув нелегально з Польщі. У 1934-ому засуджена до 4 років неволі за невиконання плану хлібозаготівлі. Втретє заарештована 16.11.1934 Хмелівським РВ НКВС (антирадянська діяльність: маючи зброю, разом зі своїми родичами Костем Рябенком, Марією Бадіцькою та іншими збирались здійснити терористичні акти проти голови комуни ім.Сталіна Михайла Діордіци та комсорга артілі ім.Ворошилова Миколи Піча). Засуджена 8.03.1935 Верховним судом СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітована 25.03.1966 Верховним судом СРСР. (П – 8087)
Берещенко Петро Григорович
1881 р.н., с.Глодоси, українець, освіта початкова, проживав у с.Ворошилівка Хмелівського (нова назва Вербівка Новоукраїнського) району, пасічник артілі ім.Ворошилова. Заарештований 27.11.1932 Одеським облвідділом ДПУ (контрреволюційна діяльність, зв’язок з українською розвідкою в Польщі). Засуджений 3.06.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у концтаборі умовно. Реабілітований 14.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Вдруге заарештований 18.03.1937 Хмелівським РВ НКВС (антирадянська діяльність: “всякими шляхами намагався шкодити колгоспу, використовуючи своє становище пасічника – виводив з ладу бджіл шляхом заморожування їх, колгоспний цукор для підгодовування бджіл привласнював собі, а бджоли пропадали”). Засуджений 10.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 5.10.1937. Реабілітований 12.10.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Брати: Володимир розкуркулений і висланий у північний край, Дем’ян – член повстанського загону...
Бериндя Іван Ларіонович
1885 р.н., с.Глодоси, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 28.01.1930 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“зв’язки з петлюрівцями, антирадянські настрої”). Від слідства зник. Вдруге, проживаючи у м.Кара-Чала Сальянського округу (Азербайджан) і працюючи табельником радгоспу, заарештований 9.04.1930 Азербайджанським ДПУ (“під час першого арешту і ув’язнення у бупрі був звільнений з-під варти під підписку про невиїзд, втік на Кавказ, влаштувався на роботу – за всесоюзним розшуком заарештований удруге”, “у 1918 році служив у петлюрівській армії, за гетьманської влади у 1918 році був старостою Глодос, співав у церковному хорі”, “на квартирі Григорія Півня влаштували панахиду по убитому Петлюрі, молились за нього Терень Вовк, Іван Бериндя, Яків Добровольський та інші жителі Глодос” – із свідчень на суді, “агітував селян проти колгоспів у 1928-29 роках”). Засуджений 20.08.1930 колегією ОДПУ до 3 років заслання у північний край, рахуючи строк від 10.06.1930. Реабілітований...
Бершадський Семен Антонович
1913 р.н., с.Новоандріївка, росіянин, освіта неповна середня, проживав у м.Кишиневі (Молдова), не працював. Заарештований 4.12.1944 Знам’янським РВ НКВС (звинувачувався у антирадянській агітації, зраді Батьківщини: “під час німецької окупації у м.Ростові до листопада 1942 року ніде не працював, вивезений у Німеччину, під м.Бродами Львівської області втік з поїзда, вернувся у с.Коханівку Знам’янського району, працював у радгоспі до серпня 1943-го, далі місяць служив у німецькій поліції с.Суботці Знам’янського району, втік у рідну Новоандріївку, при облаві взятий у концтабір м.Кіровограда, де пробув два місяці, допитувався на предмет вступу на службу в німецьку армію, при етапуванні до роботи на ст.Помічна втік, працював столяром у общині с.Піщаний Брід Добровеличківського району, у грудні 1943-го посланий на ремонт дороги у с.Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, звідки етапом евакуйований у концтабір м.Кишинева, Молдова, у квітні 1944 року втік, переховувався, доки не...
Бесараб Григорій Лаврович
1911 р.н., с.Верблюжка, українець, освіта початкова, мешкав тимчасово у м.Києві, учень підготовчих курсів. Заарештований 31.05.1929 Київським облвідділом ДПУ (“у Верблюжці в період 1918-19 років формувались полки отамана Григор’єва, у 1920-ому завдяки підтримці з боку місцевої української “Просвіти”, що знаходилась під ідейним керівництвом членів українського повстанкому отамана Бардашова-Наливайка, було здійснене крупне повстання проти радянської влади, в результаті якого повстанцями було вбито багато червоноармійців, партійців і радянських працівників; діти попів, куркулів, колишніх торговців, гетьманців і повстанців у 1925-26 роках створили в селі підпільну контрреволюційну молодіжну організацію “Вільна Україна”, яка ставила завдання: боротись із радвладою і компартією шляхом впровадження антисемітизму в селянські маси молоді, розпалювання національних чуттів, поширення контрреволюційних листівок, літератури і чуток, вербування кадрів у організацію, пошуки зброї, підготовка до...